Марк Фу́рій Бібаку́л (103 до н. е. — після 60 до н. е.) — давньоримський поет, який входив до літературного гуртка неотериків.

Марк Фурій Бібакул
Ім'я при народженні лат. Marcus Furius Bibaculus
Народився 103 до н. е.[1]
Кремона, Провінція Кремона, Ломбардія
Помер 1 століття до н. е.
невідомо
Країна Стародавній Рим
Діяльність поет
Мова творів латина[2]
Жанр ямбічна поезіяd[1]
Magnum opus Annales Belli Gallicid
Батько невідомо
Мати невідомо

Життєпис ред.

Походив з роду Фуріїв з Цізальпійської Галлії. Народився в місті Кремона, у родині Марка Фурія. Сім'я його була небагатою. Втім вони були сусідами заможних Катуллів. Замолоду Бібакул затоваришував з майбутнім поетом Катуллом. Їхня дружба продовжилася навіть після переїзду останнього до Риму. Катулл запрошував й Бібакула приїхати до нього, проте останній усе життя прожив у Кремоні.

За політичними настроями Фурій був республіканцем, критично ставився до Гая Цезаря й Октавіана Августа.

Творчість ред.

Марк Фурій Бібакул відоміший завдяки своїм епіграмам, зокрема й політичного змісту — на Цезаря й Октавіана, а також на їхніх прихильників.

Також у нього є твір написаний прозою. Це збірка, яка носить назву «Літературні твори». На жаль, практично нічого з творчості Бібакула не залишилося дотепер. Здебільшого про них відомо з творчості Катулла.

Примітки ред.

Джерела ред.

  • Franz Skutsch: Furius 37). // Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft (RE). Band VII,1, Stuttgart 1910, Sp. 320—322. (нім.)