Маргарет Рутерфорд
Ця сторінка потребує якісніших чи новіших ілюстрацій для висвітлення теми. |
Маргарет Рутерфорд (англ. Margaret Rutherford; *11 травня 1892—†22 травня 1972) — британська акторка театру, кіно та телебачення, володарка премії «Оскар» (1964). Кавалерственна дама ордена Британської імперії (1967). За роль місіс Квіклі[7] у фільмі «Фальстаф» (1965) королева Єлизавета II нагородила Рутефорд дворянським званням.
| Маргарет Рутерфорд | ||||
|---|---|---|---|---|
| англ. Margaret Rutherford | ||||
 | ||||
| Ім'я при народженні | англ. Margaret Taylor Rutherford | |||
| Народилася | 11 травня 1892[1][2][…] Лондон, Сполучене Королівство | |||
| Померла | 22 травня 1972[1][2][…] (80 років) Chalfont St Peterd, Англія, Велика Британія | |||
| Громадянство | .svg){kind=small} Велика Британія | |||
| Діяльність | характерна акторка, акторка театру, кіноакторка | |||
| Alma mater | Королівська академія драматичного мистецтва і Wimbledon High Schoold[5] | |||
| Роки діяльності | з 1925 | |||
| У шлюбі з | Stringer Davisd | |||
| Батьки | William Rutherford Bennd[6] | |||
| IMDb | nm0751983 | |||
| Нагороди та премії | ||||
  | ||||
|
| ||||
 Маргарет Рутерфорд у Вікісховищі | ||||
Біографія
ред.Народилася в передмісті Лондона 11 травня 1892 року єдиною дитиною в сім'ї містера і місіс Вільям Рутерфорд Бенн. Її батько страждав слабоумством, а 4 березня 1883 року вбив власного батька (діда Маргарет Рутерфорд) нічним горщиком. 1904 року його помістили у психіатричну лікарню для божевільних злочинців, з якої через 7 років випустили на опіку брата[8]. Немовлям Маргарет була перевезена до Індії, де виховувалася до трьох років, а після самогубства своєї матері знову повернулася до Великої Британії, де стала жити разом з тіткою. Освіту Рутерфорд отримала у Вищій школі Вімблдон.
Свою кар'єру розпочала як учителька ораторського мистецтва. 1925 року, у віці 33 років, дебютувала на сцені театру «Олд Вік» в Лондоні. У кіно почала з'являтися в середині 1930-х, переважно в комедіях. 1945 року одружилася з актором Стрингером Девісом, з яким пізніше знялася разом у багатьох фільмах.
У 1961 році Рутерфорд присвоєно звання Офіцера ордена Британської імперії, а в 1967 році вона отримала підвищення до рангу кавалерственної дами.
У тому ж 1961 році акторка виконала роль міс Марпл у фільмі Джорджа Поллока «Вбивство, сказала вона» за романом Агати Крісті «О 4. 50. з Паддінгтона», після чого втілила її ще в 4-х фільмах серії, які вільно базувалися на романах Крісті, та мали глядацький успіх. Ці фільми носили комедійний характер, а міс Марпл у виконанні Рутерфорд була енергійною, бойовою жінкою, чим разюче відрізнялася від персонажки в оригінальних творах. З цієї причини сама Агата Крісті спочатку не була в захваті від гри Рутерфорд, проте після особистого знайомства з нею і дружби, що виникла далі, змінила свою точку зору, і навіть присвятила Маргарет Рутерфорд свій роман «Дзеркало тріснуло», що вийшов в 1963 році[9].
У 1964 році Маргарет Рутерфорд стала володаркою премій «Оскар» і «Золотий глобус» за виконання ролі герцогині Брайтонської у фільмі «Дуже важливі персони», де головні ролі виконали Елізабет Тейлор і Річард Бертон. За роль місіс Квіклі[7] у фільмі «Фальстаф» (1965) королева Єлизавета II нагородила Рутефорд дворянським званням.
Останні роки Рутефорд страждала від хвороби Альцгеймера. Вона померла від пневмонії 22 травня 1972 року в невеликому селі Челфонт-Сент-Пітер в графстві Бакінгемшир, і була похована на кладовищі при церкві Св. Джеймса в Джеррадс-Кросс[10].
Вибрана фільмографія
ред.| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
|---|---|---|---|---|
| 1967 | ф | Арабелла | Arabella | Принцеса Іларія |
| 1967 | ф | Графиня з Гонконгу | Contess from Hong Kong | міс Гаулсволлоу |
| 1965 | ф | Вбивство за алфавітом | The Alphabet Murders | міс Джейн Марпл (у титрах не зазначена) |
| 1965 | ф | Фальстаф | Chines at Midnight | місіс Квіклі |
| 1964 | ф | Агов, вбивство! | Murder Ahoy! | міс Джейн Марпл |
| 1964 | ф | Найогидніше вбивство | Murder Most Foul | міс Джейн Марпл |
| 1963 | ф | Дуже важливі персони | The V.I.P.s | герцогиня Брайтонська |
| 1963 | ф | Після похорону | Murder at Gallop | міс Джейн Марпл |
| 1963 | ф | Миша на Місяці | The Mouse of the Moon | герцогиня Глоріана XIII |
| 1961 | ф | Вбивство, сказала вона | Murder, She Said | міс Джейн Марпл |
| 1959 | ф | Я в порядку, Джек! | I'm All Right Jack | тітка Доллі |
| 1957 | ф | Найменша вистава на світі | The Smallest Show on Eart | місіс Фазакалі |
| 1953 | ф | Неприємності в крамниці | Trouble in Store | міс Бейкон |
| 1953 | ф | Невинні в Парижі | Innocent in Paris | Гледіс Інглотт |
| 1952 | ф | Як важливо бути серйозним | The Importance of Being Earnest | міс Летіция Призм |
| 1951 | ф | Чарівний ящик | The Magic Box | Леді Понд |
| 1949 | ф | Пропуск в Пімліко | Passport to Pimlico | професор Хеттон-Джонс |
| 1945 | ф | Веселий привид | Blithe Spirit | Мадам Аркаті |
| 1943 | ф | Жовта канарка | Yellow Canary | місіс Таусестер |
Нагороди
ред.- 1964 — Премія «Оскар» — найкраща жіноча роль другого плану («Дуже важливі персони»).
- 1964 — Премія «Золотий глобус» — найкраща жіноча роль другого плану («Дуже важливі персони»).
Примітки
ред.- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Encyclopædia Britannica
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ https://ca.hobbygaiety.com/10746698-margaret-rutherford-biography-career-personal-life
- ↑ Oxford Dictionary of National Biography / C. Matthew — Oxford: OUP, 2004.
- ↑ Lundy D. R. The Peerage
- ↑ а б Margaret Rutherford. IMDb (англ.). Процитовано 10 лютого 2020.
- ↑ FindArticles.com | CBSi. findarticles.com. Архів оригіналу за 21 липня 2020. Процитовано 10 лютого 2020.
- ↑ Home | Masterpiece | Official Site | PBS. Masterpiece (амер.). Архів оригіналу за 8 травня 2015. Процитовано 10 лютого 2020.
- ↑ Lewis, Peter. A murder mystery even Miss Marple couldn't exorcise: MARGARET RUTHERFORD BY ANDY MERRIMAN. Mail Online. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 10 лютого 2020.