Маргарета фон Ашеберг
Маргарета фон Ашеберг (швед. Margareta von Ascheberg; 9 липня 1671, Богуслен — 26 жовтня 1753) — шведська графиня, полковник Північної війни.
| Маргарета фон Ашеберг | |
|---|---|
| швед. Margareta von Ascheberg | |
_portrait.jpg) | |
| Народження | 9 липня 1671[1][2] |
| Смерть |
26 жовтня 1753[1][2] (82 роки) Q10716461?, Швеція[1][2] |
| Країна |
 Швеція |
| Звання | полковник |
| Війни / битви | Велика Північна війна |
| Рід | Aschebergd |
| Діти | Christian Barnekowd[3] |
 Маргарета фон Ашеберг у Вікісховищі | |
Біографія ред.
Молодша дитина фельдмаршала шведської армії Рутгера фон Ашеберга і Магдалени Елеонори Буссек. 26 січня 1691 року обвінчалася з полковником Челлом Крістофером Барнековом у Мальме, надалі супроводжувала чоловіка у всіх походах. У шлюбі народила чотирьох дітей: старшого в 1695 в розпал обстрілу Брюсселя. Після початку Північної війни чоловік був відкликаний до Швеції і очолив Сконський драгунський полк, який готувався до війни проти Росії, проте 19 грудня 1700 року він раптово помер від лихоманки.
Залишившись із чотирма малими дітьми, Маргарета фрн Ашеберг взяла на себе відповідальність за управління маєтком і зобов'язалась забезпечити Сконський полк всім необхідним (за виконанням стежив полковник фон Бухвальдт). До весни 1702 року графиня завербувала близько 200 осіб полку і забезпечила його всім необхідним, а після відправлення полку з Крістіанстада зайняла адміністративну посаду, відповідаючи надалі за постачання полку. Фон Ашеберг листувалася з Карлом XII, королем Швеції, а серед сучасників здобула славу за свою працьовитість і турботу, оскільки виконала те, що вважалося непосильним для жінки.
В нагороду графиня фон Ашеберг отримала маєток Виттшевле, Русендаль і Эртофта в Сконії, Гаммель-Чезі в Зеландії, Ралсвік і Стреу на Рюген; також вона придбала маєток Угеруп. Графиня успадкувала маєток Еліїнге, Севдеборг і Тостеруп.
В подальшому після війни особисто виділяла кошти на школи і лікарні, а також анонімно жертвувала на різні потреби. Маргарета фон Ашеберг завоювала популярність і серед власних підданих, і серед слуг. У всій Сконії і в маєтку вона стала героїнею багатьох оповідань, пісень і народних переказів.
Примітки ред.
Джерела ред.
- Gabriel Anrep, Svenska adelns Ättar-taflor
- Karolinska kvinnoöden av Alf Åberg. Förlag: Natur och Kultur.
Посилання ред.
- Margareta von Ascheberg i Wilhelmina Stålberg, Anteckningar om svenska qvinnor (1864) [Архівовано 24 червня 2019 у Wayback Machine.] (швед.)
- Anteckningar om svenska qvinnor [Архівовано 24 червня 2019 у Wayback Machine.] (швед.)
- Margaretha Ascheberg, von, urn: sbl:18867, Svenskt biografiskt lexikon (art av Gunnar Carlquist.), hämtad 2014-12-28. [Архівовано 11 липня 2020 у Wayback Machine.] (швед.)