Мар'янчук Анастасія Борисівна
Анастасі́я Бори́сівна Мар'янчу́к (нар. 3 листопада 2002, Київ, Україна[1] — 18 березня 2024, Часів Яр, Донецька область, Україна) — українська студентка-японістка, військовослужбовиця, учасниця російсько-української війни.
| Мар'янчук Анастасія Борисівна | |
|---|---|
 Сержант | |
 | |
| Загальна інформація | |
| Народження |
3 листопада 2002 Київ, Україна |
| Смерть |
18 березня 2024 (21 рік) Часів Яр, Донецька область, Україна |
| Поховання | Лісове кладовище |
| Громадянство |
 Україна |
| Національність | українка |
| Alma Mater | Київський національний університет імені Тараса Шевченка |
| Псевдо | «Троя» |
| Військова служба | |
| Роки служби | 2022 — 2024 |
| Приналежність |
Україна |
| Вид ЗС |
 Сухопутні війська |
| Рід військ |
 Механізовані війська |
| Формування | |
| Війни / битви | російсько-українська війна |
| Нагороди та відзнаки | |
 | |
Життєпис ред.
Народилася 3 листопада 2022 року в Києві. Вивчала японську мову і літературу у Навчально-науковому інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка[2][3].
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну взяла академічну відпустку і встала на захист України у складі Добровольчого українського корпусу «Правий сектор», згодом переформований у 67-му ОМБр у складі Збройних сил України, де стала медиком 1-го стрілецького батальйону[4][5].
Була поранена і отримала контузію від пострілу танка у боях під Бахмутом, лікувалася, а після перерви повернулася до війська[6]. Загинула в населеному пункті Часів Яр[5] від отриманих поранень під час артилерійського обстрілу евакуюючи поранених[7][8].
Прощання з Анастасією Мар'янчук відбулося в Києві у Михайлівському соборі. Окрім побратимів, на прощання прийшли однокурсники четвертого курсу японської філології Київського національного університету. Похована на Лісовому кладовищі в Києві[9][10].
Нагороди ред.
- Орден «За мужність» ІІІ ступеня[11]
Примітки ред.
- ↑ Анастасія Мар’янчук «Троя». Білозерська Info. 22 квітня 2024. Процитовано 16 травня 2024.
- ↑ Шурмакевич, Віра (20 квітня 2024). Їй назавжди 22: на Донеччині загинула бойова медикиня Анастасія «Троя» Мар'янчук. Українська правда. Процитовано 2 червня 2024.
- ↑ Кадакова, Катерина (20 березня 2024). На Донбасі, евакуюючи поранених, загинула бойова медикиня Анастасія «Троя» Мар'янчук. Дівоче медіа. Процитовано 2 червня 2024.
- ↑ Олександр, Кравченко (20 березня 2024). На фронті загинула бойова медикиня Анастасія «Троя» Мар'янчук. LB.ua. Процитовано 2 червня 2024.
- ↑ а б Анастасія Мар'янчук. Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Процитовано 2 червня 2024.
- ↑ Березівська, Світлана (21 березня 2024). «Троя» і «Борзий»: у Києві попрощалися із воїнами 67-ї ОМБр Анастасією Мар’янчук та Денисом Дайнеком. ТСН. Процитовано 2 червня 2024.
- ↑ "Вона була цвітом нації". При евакуації поранених загинула медикиня Анастасія "Троя". РБК-Украина (укр.). Процитовано 16 травня 2024.
- ↑ Гулійчук, Дмитро (20 березня 2024). Евакуювала поранених: на фронті загинула бойова медикиня, 22-річна Анастасія «Троя». ТСН. Процитовано 2 червня 2024.
- ↑ Пам’яті медикині ДУК «Правий сектор» Анастасії Мар'янчук («Троя»). УкрІнформ. 9 травня 2024. Процитовано 2 червня 2024.
- ↑ Албул, Сергій (21 березня 2024). У Києві попрощались із загиблими бійцями Денисом Дайнеко та Анастасією Мар'янчук. LB.ua. Процитовано 2 червня 2024.
- ↑ Указ президента України № 148/2024. Офіс Президента України. 7 квітня 2024. Архів оригіналу за 2 червня 2024. Процитовано 2 червня 2024.
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |