Мао Мао
Мао Мао (1964 — 1999) — китайська художниця. Активна учасниця Нової української хвилі.
| Мао Мао | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народження |
1964 Китай | |||
| Смерть | 18 серпня 1999 | |||
| Київ | ||||
| Національність | китаянка | |||
| Країна | Китайська Народна Республіка | |||
| Діяльність | художниця | |||
|
| ||||
Життєпис ред.
Народилася в Китайській Народній Республіці у 1964. Походила з родини спадкових каліграфів. При народженні отримала ім'я Су Цзун (в перекладі - розумна і моторна). Невдовзі батька відправили у трудовий табір на «перевиховання», де той провів 3 роки.
1982 - 1989 навчалася у Пекінському педагогічному університеті на факультеті арт-педагогіки, отримавши дипломовану спеціальність у галузі мистецтва, педагогіки та літератури. Отримала ступінь кандидата педагогічних арт-наук. Закінчила курси каліграфії, а також вивчила російську мову. Після цього змінила ім'я на Мао Мао.
Членкиня Спілки художників Китаю з 1989 року.
З 1991 року мешкала в Україні, працювала в Національному університеті ім. Т. Шевченка, де була поважним професором на кафедрі тюркських мов.
Захопившись катанням на роликових ковзанах, одного разу потрапила на проїжджу частину дороги в Києві й трагічно загинула під колесами автомобіля - 18 серпня 1999 року.
Творчість ред.
Представниця китайської школи живопису «Го Хуа», послідовниця великого майстра Ці Байші. Працювала в жанрах живопису, каліграфії. У 1990-ті роки жила і працювала в Європі, Україні, Росії, Америці. Була знаковою особистістю в пострадянському мистецькому просторі 90-х років. Її запрошували до співпраці художники, які нині стали відомими, такі як Арсен Савадов, Георгій Сенченко, Олександр Клименко та ін. Запрошували каліграфістку - віртуоза для створення спільних робіт і участі в спільних виставках. Життя і робота в новому середовищі привели Мао Мао до створення нового стилю, в якому поєднались класична майстерність і своєрідне світовідчуття авангарду.
Символічно, що останній великий проект за участі художниці мав назву «Лист у небо», яким вона ніби прощалася із земним людством. На величезних вітрилах, які тріпотіли, закріплені на старовинній будівлі, здіймалися в небо написи, складені з китайських ієрогліфів та українських текстів на тему теплого діалогу між Сходом і Заходом. Учасники: Мао Мао (Китай), Олександра Прахова і Андрій Блудов (Україна). Проект демонструвався на 3 Міжнародному фестивалі в Києві 6 червня 1999 та на 1 Міжнародному арт фестивалі у Магдебурзі, (Німеччина), 16-24 вересня 2000.[1]
Мао Мао видала 24 поетичних збірки — українською, англійською та китайською мовами.
Роботи художниці демонструвались на виставках у Китаї, Україні, Угорщині, Німеччині, Росії, США.
Примітки ред.
Джерела та література ред.
- А. Якубинський. У Магдебурзі залишився український «Ангел»// День, 2000, 6 жовтня [1]
Посилання ред.
- Картини Мао Мао [Архівовано 22 лютого 2020 у Wayback Machine.]
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Mao Mao |