Мануш-лоло
Мануш-лоло (Мануш-Лоло, Мануш Лоло) — в уявленні ромів демонічна сутність, диявол, чорт, бог смерті, іноді персоніфікація самої смерті, що мешкає у потойбічному світі. Дослівно назва істоти перекладається як «Червона людина». Існує кілька версій походження цього імені. Згідно найпоширенішої, цей демон з'являється вночі на узбіччях доріг в червоних відблисках багаття[1]. Іноді назву сутності пояснюють тим, що у неї «сиром'ясне обличчя», тобто не вкрите шкірою[2]. Вважається, що ім'я «Мануш-лоло» виникло як слово, яким у своїй усній мові роми замінювали справжні назви нечистої сили, аби не закликати її.
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/01/%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D1%83%D1%88-%D0%BB%D0%BE%D0%BB%D0%BE_%28%D1%80%D0%BE%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%94%D0%B8%D1%8F%D0%B2%D0%BE%D0%BB%29.jpg/220px-%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D1%83%D1%88-%D0%BB%D0%BE%D0%BB%D0%BE_%28%D1%80%D0%BE%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%94%D0%B8%D1%8F%D0%B2%D0%BE%D0%BB%29.jpg)
Серед угорських циган чанґо популярна легенда про те, що саме цей демон подарував їм скрипку. Він виготовив інструмент з членів родини Маріки, натомість допоміг їй причарувати вродливого мисливця, а потім забрав дівчину і її коханого до пекла.
Примітки
ред.- ↑ Друц Е., Гесслер А. Сказки цыган СССР. — М.: Наука. Главная редакция восточной литературы, 1991. — С. 23
- ↑ Знак цыганской тропы. Архів оригіналу за 15 лютого 2015. Процитовано 15 лютого 2015.
Це незавершена стаття з міфології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |