Мантсебо Амелія Матсаба
Мантсебо Амелія Матсаба (1902–1964) — перша з трьох дружин верховного вождя Басутоленду Саймона Сіісо, регентка при малолітньому майбутньому королі Лесото Мошвешве II.
| Мантсебо Амелія Матсаба | ||
| ||
|---|---|---|
| 28 січня 1941 — 12 березня 1960 | ||
| Попередник: | Габасане Масофа | |
| Спадкоємець: | Мошвешве II | |
| Народження: | 1902[1] | |
| Смерть: | 1964[1] | |
| Шлюб: | Саймон Сіісо | |
| Нагороди: |  | |
Правління ред.
Після смерті у січні 1941 року генерала Габасане Масофи, який став регентом після загибелі (можливо, через отруєння[2]) верховного вождя Саймона Сіісо, новою регенткою стала дружина останнього, Мантсебо. Невдовзі її повноваження підтвердили британський комісар Едмунд Річардс і державний секретар колоній Волтер Гіннесс[3].
Попри бажання матері Мошвешве, щоб її син виховувався в англіканській школі, регентка наполягала, щоб майбутній монарх призвичаювався до католицьких традицій. Такі суперечності між двома жінками вилились у так звану «війну між королівськими вдовами». Конфлікт вдалось залагодити лише після того як хлопець виїхав на навчання до Англії.
Власне як правителька Мантсебо характеризувалась кмітливою та завзятою лідеркою. Вона мала гарні відносини з британською адміністрацією, натомість не мала власного альтернативного національного бачення. Водночас за її правління було закладено засади сучасної конституційної монархії в Лесото. Крім того у 1950-их роках у Басутоленді сформувались перші політичні партії.
Наприкінці 1950-их років Мошвешве зажадав, щоб Мантсебо передала йому всю владу, хоч вона мала в планах зробити це лише після того, як він завершить освіту й одружиться. Зрештою в березні 1960 року Мошвешве II став повноправним верховним вождем Басутоленду, а за п'ять років — першим королем Лесото.
Мантсебо померла за чотири роки після відходу від влади, перебуваючи у самотності й важкій депресії[4].
Примітки ред.
- ↑ а б Dictionary of African Biography / E. K. Akyeampong, Henry Louis Gates, Jr. — NYC: OUP, 2012. — ISBN 978-0-19-538207-5
- ↑ Eldredge, Elizabeth (2007). Power in Colonial Africa: Conflict and Discourse in Lesotho, 1870–1960 (англ.) . Univ of Wisconsin Press. с. 163. ISBN 978-0-299-22373-1. Архів оригіналу за 19 липня 2021. Процитовано 19 липня 2021.
- ↑ Machobane, L. B.; Karschay, Stephan (1990). Government and Change in Lesotho, 1800–1966: A Study of Political Institutions. Springer. с. 198. ISBN 0810879824. Архів оригіналу за 20 липня 2021. Процитовано 20 липня 2021.
- ↑ Mandela, Nelson (2013). Long Walk To Freedom (англ.) . Little, Brown Book Group. ISBN 978-1-4055-3074-3. Архів оригіналу за 17 травня 2021. Процитовано 21 липня 2021.