Манат (араб. مناة‎ — доля, рок, смертний рок) — давньосемітська богиня долі та відплати. Шанувалася на всьому Аравійському півострові, зокрема, у північній та центральній частині, як дочка Аллаха, сестра Аллат і Уззи. У Сирійській пустелі Манат — дочка Аллаха й Аллат, сестра Аль-Уззи, в Центральній Аравії — старша дочка Аллаха, на півдні Центральної Аравії — дочка Аль-Уззи.

Манат
Частина відрелігія в доісламській Аравії[d]

Була, мабуть, покровителькою міста Медіна, а її святилище було центром племінних зборів. Статуетки Манат служили домашніми божками. Також шанувалася як цариця загробного світу та берегиня могильного спокою. В Набатеї та Пальмірі вона ототожнювалася з грецькими богинями Тюхе та Немезидою[1].

Примітки

ред.
  1. http://www.mifinarodov.com/m/manat.html [Архівовано 26 червня 2017 у Wayback Machine.] Мифы народов мира. Энциклопедия. Лосєв А. Ф., том 2, ст. 98