Вікіпедія

Макухін Олексій Олександрович

Ця стаття є кандидатом на вилучення.

Ознайомитися та долучитися до обговорення цієї номінації можна на сторінці Вікіпедія:Статті-кандидати на вилучення/4 лютого 2024. Доки воно триває, Ви можете працювати над покращенням цієї статті, але не прибирайте це повідомлення.

Для отримання додаткової інформації про підстави вилучення див. критерії вилучення статей.

До уваги номінатора: Будь ласка, повідомте автора цієї сторінки про номінацію, підставивши шаблон:
{{subst:папв|Макухін Олексій Олександрович|4 лютого 2024}} ~~~~
на його сторінку обговорення.

Адміністраторам: вилучити · залишити · редагувати

Олексій Олександрович Макухін (англ. Oleksii Oleksandrovych Makukhin; 29 жовтня 1980, Київ, Україна) — український медіаменеджер, продюсер, громадський діяч. З 2023 року — генеральний директор Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр».[1]

Олексій Макухін
Народився 29 жовтня 1980(1980-10-29) (43 роки)
Київ
Громадянство Україна Україна
Національність українці
Діяльність медіаменеджер, продюсер, громадський діяч
Alma mater Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Освіта та раннє життя ред.

Олексій Макухін народився 29 жовтня 1980 року в Києві. Його батько інженер атомних електростанцій, а мати - філолог. Дідусь Олексія, Макухін Олексій Наумович, обіймав посаду міністра енергетики та електрифікації УРСР.

У 2002 році Макухін закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка на курсі Почепцова Г.Г., отримав ступінь бакалавра та магістра зі зв’язків з громадськістю.

У 2012 році він здобув освіту в Нью-Йоркській кіноакадемії (LA/Universal Studios), де пройшов курс з кіновиробництва.

Восени 2015 року Макухін завершив програму "Лідерство у стратегічних комунікаціях", організовану Державним департаментом США у Вашингтоні.

Кар'єра ред.

2002-2010:

  • Працював у сфері реклами та комунікацій міжнародних брендів в Україні.
  • Медіаменеджер в міжнародних рекламних агенціях BBDO та Initiative.
  • Керівник напрямку комунікацій, відповідальний за запуск в Україні бренду мобільного зв'язку Beeline Ukraine.

2010-2014:

  • Працював у телевізійній медіа групі 1+1, спочатку менеджером з маркетингу, а потім продюсером серіалів та художніх фільмів.

2014-2023:

  • 2015: Почав працювати в Українському кризовому медіа центрі.
  • 2014-2017: Радник міністра оборони України з зв'язків з громадськістю.
  • 2015-2017: Продюсер трьох воєнних документальних фільмів: "Аеропорт. Той день", "Рейд" та "Дебальцеве".
  • 2015: Ініціатор створення, менеджер із запуску та продюсер першої військової радіостанції "Армія FM"[2].
  • 2016: Радник уряду Арсенія Яценюка на громадських засадах.[3]
  • 2018: Перший директор Групи Аналізу Гібридних Загроз.
  • 2018-2020: Автор досліджень "Image of European Countries on Russian TV"[4] та "How Russian Media Foments Hostility Toward the West".
  • 2020-2023: Головний продюсер художніх проєктів Міжнародного центру Голокосту Бабин Яр. Керував створенням об'єктів: Символічна синагога у Бабиному Яру, Аудіовізуальна інсталяція "Дзеркальне поле"[5], "Кришталева стіна плачу" мисткині Марини Абрамович[6]
  • 2023: Генеральний директор Міжнародного центру Голокосту "Бабин Яр".[7]

Інші проєкти ред.

  • 2023: Продюсер кіноальманаху "Війна очима тварин" (спільно з Олегом Коханом).[8]
  • 2023: Продюсер документального фільму "Defiant" (режисер Карім Амер).[9]

Нагороди та відзнаки ред.

  • Медаль Міністерства оборони України "За сприяння Збройним Силам України" від 9 березня 2017 р.
  • Подяка за вагомий особистий внесок у створення високомобільних груп внутрішнього зв’язку Збройних Сил в АТО від Генерального штабу ЗСУ (2016 р.)

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Директором Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» призначили Олексія Макухіна. Історична правда. Процитовано 20 лютого 2024.
  2. ↑ В Україні запрацювало перше військове радіо «Армія FM» – радник міністра оборони України. uacrisis.org/. Процитовано 24 лютого 2024.
  3. ↑ Помічники та радники уряду Яценюка (перелік). НАШІ ГРОШІ. Процитовано 24 лютого 2024.
  4. ↑ Image of European countries on Russian TV (PDF). uacrisis.org (англ.). Процитовано 24 лютого 2024.
  5. ↑ "Дзеркальне поле", посічене кулями: у Бабиному Яру відкрили аудіоінсталяцію. ТСН. 29 вересня 2020.
  6. ↑ Художниця Марина Абрамович представила Кришталеву стіну плачу в Бабиному Яру — відео. nv.ua. 6 жовтня 2021.
  7. ↑ Олександра Опанасенко (31 травня, 2023). Директором Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» став Олексій Макухін. Главком.
  8. ↑ ШОН ПЕНН ЗІГРАЄ У ФІНАЛЬНІЙ НОВЕЛІ УКРАЇНСЬКОГО КІНОАЛЬМАНАХУ «ВІЙНА ОЧИМА ТВАРИН» РЕЖИСЕРА МИРОСЛАВА СЛАБОШПИЦЬКОГО. kinowar.com. 24 травня 2023.
  9. ↑ Шон Пенн зніметься у фільмі режисера Мирослава Слабошпицького. Українська правда. 22 травня 2023.

Посилання ред.

Макухін Олексій Олександрович
у соціальних мережах
  Макухін Олексій Олександрович на сайті Facebook
  1. 3 місяці роботи "Армія FM". УКМЦ, 27.05.2016. Ukraine Media Center. Процитовано 24 лютого 2024.
  2. Війна і мир. Армійські комунікації та яким є бренд нової Української армії. Суспільне Новини. Процитовано 24 лютого 2024.
  3. Запуск військового радіо. Український Кризовий Медіа Центр, 01-03-16. Ukraine Media Center. Процитовано 24 лютого 2024.
  4. Sean Penn Joins Ukrainian War Film (Exclusive). The Hollywood Reporter. Процитовано 24 лютого 2024.
  5. В проблемах рядових не завжди винний генерал, — Макухін. Громадське радіо. 14 квітня 2016.
  6. "Ранкова хвиля". Ефір за 14 квітня. Частина друга. Громадське радіо. 14 квітня 2016.
  7. В Києві з'явилася незвичайна синагога. Радіо Свобода Україна. Процитовано 26 лютого 2024.
  8. Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" отримав Премію імені Томаса Дж. Додда з міжнародного правосуддя та прав людини. BYHMC. 20 жовтня 2023.
  9. Шон Пенн зіграє в українському кіноальманаху "Війна очима тварин". Укрінформ. 23 травня 2022.
  10. "Хржановському заміну не шукаємо" – керівник Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр". Українська правда. 18 вересня 2023.
  11. Війна і мир. Армійські комунікації та яким є бренд нової Української армії. Суспільне Новини. Процитовано 26 лютого 2024.
  12. Oleksiy Makukhin CEO, Producer, media manger. Linkedin.
  13. Oleksiy Makukhin is known for Дебальцеве (2016), Give Me Liberty (2019) and Defiant (2023). IMDb.


  Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Макухін_Олексій_Олександрович&oldid=42195983