Відкрити головне меню

Макс Шур (26 вересня 1897, Станиславів, Австро-Угорщина12 жовтня 1969, Нью-Йорк, США) — відомий німецький психолог та близький друг Зиґмунда Фройда. За проханням хворого Фройда, здійснив йому ін'єкцію смертельної дози морфіну.[1]

Макс Шур
Max Schur
Народився 26 вересня 1897(1897-09-26)
Станиславів, Австро-Угорщина
Помер 12 жовтня 1969(1969-10-12) (72 роки)
Нью-Йорк, США
·хвороба
Громадянство
(підданство)
Flag of Austria.svg Австрія
Діяльність психолог
Alma mater Віденський університет

ЖиттєписРедагувати

Шур народився в Станиславові, Австро-Угорській імперії (тепер Івано-Франківськ). Закінчив вищу школу вже у Відні, після того як його сім'я втекла з захопленого російськими військами Станиславова у 1914 році. Поступив в медичну школу при Віденському університеті в 1915 році. Більшу частину післядипломної підготовки провів у Віденській поліклініці. Залишився там працювати, допоки не покинув Відень у 1938 році.[2]

Після відвідування «Вступних Лекцій» Зигмунда Фройда, Шур зацікавився психоаналізом. Мав особисті сеанси з Рутом Маком Брансвіком з 1924 до 1932 роки, після чого 1932 року був прийнятий до «Віденського Психоаналітичного Об'єднання». Саме поєднання психоаналітичних знань та досвіду в терапії сприяло тому, що в 1929 році він став особистим лікарем Фройда."[2]

Шур вніс нові знання в обидві галузі - медицину і психоаналіз - заснувавши дві психосоматичні клініки і вивчивши зв'язок між психікою і сомою (тілом) в багатьох з 37 його праць, а також у своїй книзі «Фройд: Життя і вмирання». Пітер Гей вважав, що остання робота є «безцінною через певні відкриття та розсудливі, обґрунтовані судження».[3]

ФройдРедагувати

Протягом останнього десятиліття життя Фройда, «Макс Шур став майже найважливішою людиною для Фройда та його доньки Анни».[4] Макс Шур приєднався до Фройда у втечі від німецького аншлюзу.

В перші роки дружби Фройд попросив Щура про наступне: «Обіцяйте мені також: коли прийде час, ви не дозволити мучити їм мене без потреби».[5] Десять років згодом, в 1939, коли він наближався до смерті від раку, Фройд нагадав про своє прохання, і Шур потиснувши йому руку, пообіцяв, що надасть йому адекватну седативну допомогу.[6]

У період, коли патерналізм був поширеним, Шур завдяки своєму лікуванню Фройда, змоделював сучасні «відносини лікара-пацієнта», заснованих на довірі та повазі до особистої автономії.[7]

ВпливРедагувати

Шур доклав значних зусиль, щоб зв'язати соматичні та психологічні аспекти їхніх афектів, врешті розробивши психосоматичний, компромісний погляд на афекти, у відповідності до тенденцій его-психології".[8]

ПриміткиРедагувати

  1. Jones, Ernest. The Life and Work of Sigmund Freud (1964) p. 592
  2. а б Roy K. Lilleskov, "Schur, Max"; accessed 27 November 2014.
  3. Gay, Peter. Freud: A Life for our Time (London 1989) p. 744[ISBN відсутній]
  4. Gay, p. 642
  5. Gay, pp. 642-43
  6. Jones, p. 657
  7. Wittenberg/Cohen, Max Schur profile, ajp.psychiatryonline.org; accessed 27 November 2014.
  8. Stein, Ruth. Psychoanalytic Theories of Affect (1999), p. 61.