Максим V Хакім
Максим V Хакім (араб. ماكسيموس الخامس حكيم; 18 травня 1908 — 29 червня 2001) — патріарх Антіохії та всього Сходу, Олександрії та Єрусалиму Мелкітської греко-католицької церкви з 1967 році до 2000 року.
| Максим V Хакім | |
|---|---|
 | |
| Народився | 18 травня 1908[2][3] Танта, Єгипет |
| Помер | 19 червня 2001 (93 роки) або 29 червня 2001[1] (93 роки) Бейрут, Ліван |
| Країна |  Єгипет |
| Місце проживання | Сирія |
| Діяльність | католицький священник, католицький єпископ |
| Alma mater | Коледж Пресвятої Родиниd |
| Знання мов | арабська і єгипетська арабська |
| Посада | мелькітський греко-католицький патріархd, католицький архієпископd, дієцезійний єпископ і дієцезійний єпископ |
| Конфесія | католицька церква[4] |
| Нагороди | |
 | |
Біографія
ред.Він народився у Танті у Єгипті 18 травня 1908 року у сім'ї вихідців з Алеппо. Його справжнє ім'я — Георг Селім Хакім.[5] Він здобув освіту в єзуїтській школі Le Collège de la Sainte Famille (Вища школа Святого Сімейства) у Каїрі. Після закінчення навчання Єрусалимі, він був висвячений на священника 20 липня 1930 року в Базиліці Святої Анни Максимом IV Саєхом, тодішнім архієпископом Тірським. Бувши молодим священником, він рік викладав у патріаршій школі в Бейруті, а потім повернувся до Каїра в 1931 році.
Єпископат
ред.Він був призначений єпархом 13 березня 1943 року і висвячений єпархом св. Іоанна в Каїрі 13 червня 1943 року патріархом Кирилом IX Могабгабом. 18 листопада 1964 року Хакім став архієпархом. 22 листопада 1967 року його було обрано патріархом.[6]
Як священик він відзначився тим, що керував Патріаршою колегією в Каїрі, а також започаткуванням і публікацією журналу Le Lien. Пізніше, бувши архієпископом, він збудував школи, молодшу духовну семінарію, сиротинець, будинок для старих і кілька церков. Він особливо піклувався про духовенство та про релігійні та світські ордени, і він залучив кілька груп європейців, які прийшли, щоб інтегруватися в Церкву. Бувши архієпископом, він очолював зусилля з надання допомоги палестинцям під час втечі 1948 року.
Під його керівництвом як патріарха була заснована мала семінарія в Дамаску, а пізніше велика семінарія для формування священиків була відкрита в Рабіє в Лівані. Пізніше він фінансував численні стипендії для нужденних семінаристів під час громадянської війни в Лівані. Він також спостерігав за розвитком мелькітської церкви в Північній і Південній Америці, оскільки багато вірних емігрували на Захід.
Максим засудив насильство між мусульманами та християнами в Лівані, де греко-католики складають 4 % населення.[5] У 1982 році він домовився з лідером друзів Валідом Джумблатом про захист стародавніх християнських сіл у долині Шуф. Він організував тепліші стосунки з урядом Сирії, ніж Насралла Бутрос Сфейр, патріарх більшої маронітської католицької громади.[5] попри це, громадська політика іноді виявлялася для нього небезпечною. У 1990 році він став мішенню потенційних убивць, коли подорожував до християнського міста Захла, розташованого в переважно шиїтській долині Бек'а.[5]
Патріарх Максим подав у відставку 22 листопада 2000 року через погіршення здоров'я, і його наступником став Патріарх Григорій III Лахам.
Він помер 29 червня 2001 року в Бейруті.
Максимос, плідний письменник, найкраще запам'ятався своїм твором Al Rabita арабською мовою та французькими творами Message de Galiléerenc і Pages d'Évangile lues en Galilée.
Відзнаки
ред.- Засновник і перший великий магістр Патріаршого ордену Святого Єрусалимського Хреста
Примітки
ред.- ↑ а б The Guardian — UK: GMG, 1821. — ed. size: 161152 — ISSN 0261-3077
- ↑ Encyclopædia Britannica
- ↑ Munzinger Personen
- ↑ Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.
- ↑ а б в г Joffe, Lawrence (28 липня 2001). Obituaries: Maximos V: Spiritual leader of a million Christians. The Guardian (London). с. 22. Помилка цитування: Некоректний тег
<ref>; назва «Guardian» визначена кілька разів з різним вмістом - ↑ catholic-hierarchy.org
Посилання
ред.- Biography of Maximos V Hakim by GCatholic.org
- Biography of Maximos V Hakim by melkite.org
- Statement to the Special Political Committee of the United Nations General Assembly by Ambassador Eban, 18 November 1955 (Note: Maximos V Hakim is referred to as «George Hakim»)
- Statement to the Special Political Committee of the United Nations General Assembly by Israeli Ambassador Eban 17 November 1958, on the official Israel Ministry of Foreign Affairs website. (Note: Maximos V Hakim is referred to as «George Hakini»)