Відкрити головне меню

Максим Самійленко (*д/н —після 1695) — український політичний та військовий діяч, кошовий отаман Війська Запорозького у лютому-серпні 1695 року.

Максим Самійленко
Народився невідомо
Помер після 1695
Громадянство Herb Viyska Zaporozkoho.svg Військо Запорозьке
Національність українець
Посада кошовий отаман
Термін 1695 рік
Попередник Петро Прима
Наступник Іван Гусак
Конфесія православ'я

ЖиттєписРедагувати

Про місце і дату народження немає відомостей. Належав до Сергіївського куреня. На деякими відомості був його курінним отаманом. У лютому 1695 року змінив на посаді кошового отамана Петра Приму, якого позбавили булави за невдалий похід проти татар.

У травні того ж року кошовий отримав від гетьмана Івана Мазепи наказ атакувати кримські улуси. Самійленко відповів згодою, водночас зауважив необхідність поліпшення запасу одягу, зброї, і грошей для козацької скарбниці з боку гетьманської адміністрації. Отримавши належне, запорожці на чолі із кошовим рушили чайками Дніпром (суходолом йшов Мазепа з лівобережними позаками та московити на чолі з боярином Борисом Шереметєвим).

Козаки на чолі із Самійленко звитяжили під час штурму фортець Кизи-Кермень, Мустрит-Кермень (Тавань), Муберек-Кермень та Аслан-Кермень. Після цього зі здобиччю і полоненими повернулися на Січ, слідом за гетьманом та Шереметєвим. З привезених запорожцями на Січ турків і татар одна частина померла, інша добровільно хрестилася і була відпущена на свободу в міста Лівобережної України та Московії, третя частина планувала змову проти Коша і всього війська, тому була виведена за Січ і вся без пощади винищена.

Утім, уже в серпні Самійленко було позбавлено посади, замість нього було обрано Івана Гусака. Причини цих дій невідомі (за однією версією це сталося внаслідок невдоволення поділом здобичі або внаслідок справи з полоненими). Про подальшу долю Максима Самійленка нічого невідомо.

ДжерелаРедагувати