Макома Лекалакала

Макома Лекалакала
Народилася	1964
Країна	ПАР
Місце проживання	ПАР
Діяльність	активістка, захисниця довкілля
Знання мов	англійська
Напрямок	енвайронменталізм і антиядерний рух
Нагороди	Екологічна премія Goldman (2018)
	; ; ;

Макома Лекалакала — південноафриканська екологічна активістка, директор Йоганнесбурзького відділення Earthlife Africa^[1].

Життєпис ред.

У 2018 році Макома Лекалакала разом з Ліз МакДейд отримала екологічну премію Голдмана за юридичну боротьбу за припинення відродження цивільної ядерної програми Південної Африки. У квітні 2017 року Суд Кейптауна остаточно призупинив дію угоди про співпрацю, підписану Південною Африкою з Росією, США та Південною Кореєю щодо програми будівництва шести-восьми додаткових ядерних реакторів (South Africa Sud вже має єдині дві атомні електростанції на африканському континенті, в Коберзі)^[2]^[3]^[4].

Незадовго до цього у березні 2017 року, організація Earthlife Africa отримала від суду Преторії запит, що вона вимагає провести серйозне дослідження впливу на навколишнє середовище до будівництва вугільної електростанції потужністю 1200 мегават у провінції Лімпопо на півночі країни^[5].

І Макома Лекалакала, і Ліз МакДейд проводили кампанії проти режиму апартеїду в 1980-х роках^[6].

Посилання ред.

↑ Afika Adezweni (2018). Our Nuclear Deal Heroes Have Won a Huge International Prize. Marie Claire (édition sud-africaine) (англ.). Архів оригіналу за 3 квітня 2019. Процитовано 2 травня 2022.
↑ Goldman prize awarded to South African women who stopped an international nuclear deal. The Guardian (англ.). 2018. Архів оригіналу за 2 травня 2022. Процитовано 2 травня 2022.
↑ Nosmot Gbadamosi (2018). Goldman Prize: Two South African Activists Win For Halting Russian Nuclear Deal. CNN (англ.). Архів оригіналу за 29 липня 2018. Процитовано 2 травня 2022.
↑ Afrique du Sud : coup d’arrêt pour le futur programme nucléaire. Jeune Afrique (фр.). 2017. Архів оригіналу за 2 травня 2022. Процитовано 2 травня 2022.
↑ Afrique du Sud : les écologistes bloquent la construction d’une centrale à charbon. Le Monde (фр.). 2017. Архів оригіналу за 2 травня 2022. Процитовано 2 травня 2022.
↑ Sally Sara (2018). South African activists awarded Goldman Environmental Prize for fight against nuclear power deal. Australian Broadcasting Corporation (англ.). Архів оригіналу за 2 травня 2022. Процитовано 2 травня 2022.

Це незавершена стаття про особу ПАР.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[Marie-1] Afika Adezweni (2018). Our Nuclear Deal Heroes Have Won a Huge International Prize. Marie Claire (édition sud-africaine) (англ.). Архів оригіналу за 3 квітня 2019. Процитовано 2 травня 2022.

[2] Goldman prize awarded to South African women who stopped an international nuclear deal. The Guardian (англ.). 2018. Архів оригіналу за 2 травня 2022. Процитовано 2 травня 2022.

[CNN-3] Nosmot Gbadamosi (2018). Goldman Prize: Two South African Activists Win For Halting Russian Nuclear Deal. CNN (англ.). Архів оригіналу за 29 липня 2018. Процитовано 2 травня 2022.

[4] Afrique du Sud : coup d’arrêt pour le futur programme nucléaire. Jeune Afrique (фр.). 2017. Архів оригіналу за 2 травня 2022. Процитовано 2 травня 2022.

[5] Afrique du Sud : les écologistes bloquent la construction d’une centrale à charbon. Le Monde (фр.). 2017. Архів оригіналу за 2 травня 2022. Процитовано 2 травня 2022.

[ABCau-6] Sally Sara (2018). South African activists awarded Goldman Environmental Prize for fight against nuclear power deal. Australian Broadcasting Corporation (англ.). Архів оригіналу за 2 травня 2022. Процитовано 2 травня 2022.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]