Макавчук Федір Федорович
Федір Федорович Макавчук (нар. 26 липня 1957) — український військовик, генерал-лейтенант, колишній керівник військової служби правопорядку України.
| Федір Федорович Макавчук | ||
|---|---|---|
 Генерал-лейтенант | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
26 липня 1957 (66 років) Сертолово-1 | |
| Громадянство |
 Україна | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |
Україна | |
| Формування |
 Збройні сили | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Життєпис ред.
Народився 26 липня 1957 року в родині військовослужбовця у поселені Сертолово-1 (нині в межак одноїменного міста в Ленінградській області РФ).
У 1978 році закінчив Ленінградське вище загальновійськове командне училище та у 1987 році Військову академію імені М. В. Фрунзе.
Пройшов шлях від командира мотострілецького взводу до командира окремої бригади, обіймав посаду начальника 169-го окружного навчального центру.
У серпні 1998 року отримав чергове військове звання «генерал-майор»[1].
У 2001 отримав військову освіту оперативно-стратегічного рівня у Національній академії оборони України, а в 2007 році — повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство».
У квітні 2002 року призначений заступником начальника Головного управління ВСП ЗС України, а з липня 2002 року — першим заступником начальника Головного управління ВСП ЗС України.
У листопаді 2007 року призначений Начальником Військової служби правопорядку у Збройних Силах України — начальником Головного управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України.
У грудні 2011 року отримав чергове військове звання «генерал-лейтенант»[2].
Робота Ф. Ф. Макавчука у ВСП припала у скандальний для української армії період президенства Януковича та його ставлеників (Міністрами оборони були сумнозвісні: М.Єжель, Д.Саламатін, П.Лебедев та одіозний очільник Генерального штабу-регіонал Г.Педченко)[3].
Нагороди ред.
За зразкове виконання військового обов'язку, досягнення високих показників у бойовій і професійній підготовці, відзначений:
Примітки ред.
- ↑ Указ Президента України від 23 серпня 1998 року № 925/98 «Про присвоєння військових звань»
- ↑ Указ Президента України від 5 грудня 2011 року № 1100/2011 «Про присвоєння військових звань»
- ↑ О борьбе с коррупцией в армии. «ZN.UA» . Процитовано 8 вересня 2019.(рос.)
- ↑ Указ Президента України від 23 листопада 1998 року № 1291/98 «Про нагородження відзнаками Президента України військовослужбовців Збройних Сил України»
Джерела ред.
- Федір МАКАВЧУК:«На жаль, через невирішеність соціальних проблем є випадки самовільного залишення частин військовослужбовцями за контрактом» (PDF). Військо України №11 (101) 2008 (с. 12-14) . Процитовано 8 вересня 2019.
- Військова служба правопорядку/ — Київ, 2012.