Вікіпедія

Майк Боссі

канадський хокеїст

Майкл Дін Боссі (англ. Michael Dean Bossy; 22 січня 1957, Монреаль, Квебек, Канада — 15 квітня 2022) — канадський хокеїст українського походження,[5] правий нападник.

Майк Боссі
Народився 22 січня 1957(1957-01-22) (67 років)
Монреаль, Квебек,
Канада Канада
Помер 15 квітня 2022(2022-04-15)[1][2] (65 років)
Rosemèred, Thérèse-De Blainvilled, Лорантиди, Квебек, Канада[3][4][2]
Зріст 183 см
Вага 84 кг
Позиція Правий нападник
Кидок Правий
Проф. клуби «Нью-Йорк Айлендерс»
Нац. збірна  Канада
Драфт НХЛ 15-й загальний, 1977
«Нью-Йорк Айлендерс»
Ігрова кар'єра 1977 — 1987
Зала слави, 1991
CMNS: Майк Боссі у Вікісховищі

Член зали слави хокею (1991). У «Списку 100 найкращих гравців НХЛ» займає загальне 20-е місце та 5-е серед правих нападників. Переможець Кубка Канади 1984 та чотирьохразовий володар Кубка Стенлі.

Клубна кар'єра ред.

Прізвище його українських пращурів — Босий.[6] Його дід Володимир Босий воював у складі січових стрільців.[7]

З 1972 по 1977 рік грав у головній юніорській хокейній лізі Квебеку за «Лаваль Насіональ». За чотири сезони забив 309 голів у ворота суперників.

На драфті 1977 року був обраний «Нью-Йорк Айлендерс» (НХЛ, 15 місце) та «Індіанаполіс Рейсерз» (ВХА, 44 місце).

У складі «Нью-Йорк Айлендерс» провів десять сезонів. Перша атакувальна ланка команди Кларк Жюлі — Браян Тротьє — Майк Боссі була однією з найкращих у лізі. У першому сезоні, як найкращий новачок, отримав трофей Колдера. Встановив рекорд ліги по закинутих шайбах для новобранців (53 голи).

В сезонах 1978/79 та 1980/81 забиває найбільшу кільсть голів у регулярному чемпіонаті (69 та 68). Але тоді ще не існувало трофея Моріса Рішара, нагороди найкращому снайперові ліги. «Нью-Йорк Айлендерс» домінував у НХЛ протягом першої половини 80-х років, п'ять разів поспіль грав у фіналі Кубка Стенлі. У перших п'ятдесяти матчах сезону 1980/81 забив 50 голів (повторення рекорду Моріса Рішара.

Спортивні медалі
Хокей із шайбою
Представник   Канада
Кубок Канади
Золото Канада 1984
Срібло Канада 1981

В 1982 році Боссі був визнаний найкращим гравцем на стадії плей-офф і отримав приз Кона Сміта. Напрочуд коректний хокеїст тричі отримував трофей Леді Бінг. Перший хокеїст ліги, якому в дев'яти чемпіонатах поспіль вдавалося забивати понад 50 голів. Він перший з гравців «Нью-Йорк Айлендерс», хто забив у регулярному чемпіонаті понад 500 голів та набрав понад 1000 очок.

Через хронічну травму спини завершив хокейну кар'єру у тридцять років. У 1988 році журнал «The Hockey News» назвав Майка Боссі найкращим «чистим нападником» всіх часів і народів. Серед гравців НХЛ, які забили в регулярному чемпіонаті понад 200 голів, займає перше місце за середньою результативністю —— понад 76 відсотків (друге місце за цим показником у Маріо Лем'є). З 22 березня 1992 року №22, під яким виступав Майк Боссі, не використовується у клубові «Нью-Йорк Айлендерс». З 1991 року член зали слави хокею в Торонто, а з 2007 — зали слави канадського спорту в Калгарі.

Виступи у збірній ред.

У складі збірної НХЛ брав участь у кубку виклику 1979, який проходив у Нью-Йорку. Провів всі три матчі та набрав 4 очки (2+2) — найкращий бомбардир турніру.

У національній збірній грав на двох Кубках Канади. 1981 року збірна Канади посіла друге місце, а через три роки здобула Кубок Канади. Автор вирішального гола у ворота Володимира Мишкіна (півфінальний матч Канада-СРСР).

Нагороди та досягнення ред.

Статистика ред.

Скорочення: І = Ігри, Г = Голи, П = Паси, О = Очки, Штр = Штрафний час у хвилинах

Статистика по сезонам
Сезон Команда Ліга Регулярний чемпіонат Плей-офф
І Г П О Штр І Г П О Штр
1972-73 «Лаваль Насіональ» ГЮХЛК 4 1 2 3 0 3 0 3 3 0
1973-74 «Лаваль Насіональ» ГЮХЛК 68 70 48 118 45 11 6 16 22 2
1974-75 «Лаваль Насіональ» ГЮХЛК 66 84 65 149 42 16 18 20 38 2
1975-76 «Лаваль Насіональ» ГЮХЛК 64 79 57 136 28          
1976-77 «Лаваль Насіональ» ГЮХЛК 61 75 51 126 12 7 5 5 10 12
Всього в ГЮХЛК 264 309 223 532 124 37 29 44 73 16
1977-78 «Нью-Йорк Айлендерс» НХЛ 73 53 38 91 6 7 2 2 4 2
1978-79 «Нью-Йорк Айлендерс» НХЛ 80 69 57 126 25 10 6 2 8 2
1979-80 «Нью-Йорк Айлендерс» НХЛ 75 51 41 92 12 16 10 13 23 8
1980-81 «Нью-Йорк Айлендерс» НХЛ 79 68 51 119 32 18 17 18 35 4
1981-82 «Нью-Йорк Айлендерс» НХЛ 80 64 83 147 22 19 17 10 27 0
1982-83 «Нью-Йорк Айлендерс» НХЛ 79 60 58 118 20 19 17 9 26 10
1983-84 «Нью-Йорк Айлендерс» НХЛ 67 51 67 118 8 21 8 10 18 4
1984-85 «Нью-Йорк Айлендерс» НХЛ 76 58 59 117 38 10 5 6 11 4
1985-86 «Нью-Йорк Айлендерс» НХЛ 80 61 62 123 14 3 1 2 3 4
1986-87 «Нью-Йорк Айлендерс» НХЛ 63 38 37 75 33 6 2 3 5 0
Всього в НХЛ 752 573 553 1126 210 129 85 75 160 38

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ https://ici.radio-canada.ca/sports/1873771/mike-bossy-mort-islanders-new-york-cancer-record
  2. ↑ а б https://www.residencegoyer.com/avis-de-deces/26193-bossy-michael.html
  3. ↑ https://www.journaldemontreal.com/2022/04/15/je-taime-mike----bryan-trottier
  4. ↑ https://www.noovomoi.ca/en-vedette/mike-bossy-deces.html
  5. ↑ Ukrainian Canadians: Roberta Bondar, Ray Hnatyshyn, Bronko Nagurski, Ed Stelmach, Ukrainian Canadian, Mike Bossy, Judy Wasylycia-Leis [Архівовано 8 грудня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
  6. ↑ Босий, антибільшовик. Українець, який вплинув на політику Канади. Архів оригіналу за 7 лютого 2017. Процитовано 6 лютого 2017.
  7. ↑ Юкі: герой НХЛ з чернігівським корінням. ЧЕline | (ru-RU) . 4 грудня 2020. Архів оригіналу за 10 січня 2021. Процитовано 8 січня 2021.

Джерела ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Майк_Боссі&oldid=36580970