Маестро (італ. maestro, дос. «вчитель, майстер») — звання, що надається видатним майстрам-шахістам у деяких закордонних країнах[1].

З розвитком шахового мистецтва в кінці XVIII—XIX ст. цей термін став шаховим.

Історія ред.

Цієї назви удостоювалися видатні гравці — майстри. Поступово до цієї назви додалася інша — майстер (maister) під впливом німецької та австрійської шахової термінології.

Маестро вважалися шахісти, які набрали у конгресах Німецької шахової спілки та інших великих змаганнях не менше третини від максимальної кількості очок. Звідси з'явилася синонімічна назва «майстердріттель» (нім. Maisterdrittel).

На початку 1920-х років звання Маестро зберігалося в СРСР, але із створенням шахової організації в 1924 р. було замінене званням «майстер».

Серед українців (вихідців з України) Маестро стали:

Є. Зноско-Боровський (15-й конгрес, 1906);

Ф. Дуз-Хотимирський (міжнародний турнір в Карлсбаді, нині Карлові Вари, 1907);

О. Евенсон (Петербург, 1913—1914).

Це звання мали також О. Бернштейн, М. Руднів, Ю. Боголюбов.[2][3]

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. https://slovnyk.ua/index.php?swrd=маестро
  2. Редактор-упорядник Володимир Батура. Шаховий енциклопедичний словник у двох томах. Том І, А — Н. — Луцьк.: 2013. — 605с. — ISBN 978-966-361-748-0.
  3. https://archive.org/details/shakhov1/page/1/mode/2up?view=theater

Джерела ред.

  • Редактори: П. П. Доценко, Л. А. Юрчук. Словник української мови. Том ІІ, Г — Ж. -К.: Видавництво «Наукова думка», 1971. — 552с.
  • Редактор-упорядник Володимир Батура. Шаховий енциклопедичний словник у двох томах. Том І, А — Н. — Луцьк.: 2013. — 605с. — ISBN 978-966-361-748-0.