Мадхав Рао I (маратхі:माधवराव, 14 лютого 1745 — 18 листопада 1772) — 8-й пешва держави маратхів у 17611772. Намагався відновити вплив пешв серед маратхських раджів.

Мадхав Рао I
маратхі माधवराव पेशवे
Madhavrao I Peshwa.png
Народився 14 лютого 1745(1745-02-14)
Савнур
Помер 18 листопада 1772(1772-11-18) (27 років)
Тхевур
·сухоти
Національність маратх
Діяльність політик, військовий очільник
Посада пешва
Термін 1761—1772
Попередник Баладжі Баджі Рао
Наступник Нараян Рао
Конфесія індуїзм
Рід Бхаті
Батько Баладжі Баджі Рао
Мати Ґопіка Баї
У шлюбі з Рама Баї

ЖиттєписРедагувати

Походив з династії пешв Бхаті. Був молодшим сином Баладжі Баджі Рао. Після загибелі старшого брата Вішваса Рао у битві при Паніпаті 1761 року стає спадкоємцем батька. Того ж року після смерті Баладжі Баджі Рао стає пешвою.

Із самого початку Мадхав Рао багато зробив для поліпшення військової та фінансової дисципліни. У 1762 році спланував похід проти Карнатаки. Під час походу між Мадхав рао та його дядьком Раґханатх Рао виникли розбіжності, внаслідок чого той залишив небожа й повернувся до Пуни. В цій ситуації Мадхав Рао не мав змоги продовжувати війну, тому незабаром уклав мир й теж відступив до Пуни.

В цей час пешва стикнувся з інтригам дядька, який незабаром підступно захопи Мадхав Рао. Раґханатх Рао вирішив замиритися з Сайїд Мухаммад-ханом, нізамом Хайдарабада, але той, приспавши пильність свого маратхів, вдерся до Декану. Тоді Мадхав Рао втік з-під варти, зібрав військо й 10 серпня 1763 року в битві під Ауранґабадом завдав нищівної поразки нізаму. Це у свою чергу, підняло престиж пешви, який відвоював владу в дядька.

У 1764 році зі значною армією пешва рушив проти Гайдара Алі, султана Майсура. Втім внаслідок інтриг Раґханатх Рао та вправності майсурського володаря, війська маратхів зазнали невдачі. У подальшому політика пешви зводилася до збереження вже контрольованих земель та відновлення авторитету пешви серед маратхських родин. У 1766 році було укладено союз з Хайдарабадом, у 1767 році придушено черговий заколот дядьки, якого помістили під домашній арешт.

Згодом став планувати новий похід проти Майсуру, але у 1770 році захворів на сухоти, від яких помер 18 листопада 1772 року.

ДжерелаРедагувати

  • Stewart Gordon: The New Cambridge History of India. The Marathas 1600–1818. New York, 1993, ISBN 0-521-26883-4