Відкрити головне меню

Мадемуазель Марс
фр. Mademoiselle Mars
MlleMars.jpg
Портрет мадемуазель Марс,гравюра Клода Ніко з портрету художника Ежена Деверія, 1820 р.
Ім'я при народженні Anne-Françoise-Hippolyte Boutet Salvetat
Народилася 9 лютого 1779(1779-02-09)
Париж,
Померла 20 березня 1847(1847-03-20) (68 років)
Париж
Поховання
Громадянство Франція Франція
Національність француженка
Місце проживання Париж
Діяльність акторка театру Комеді Франсез
Відомий завдяки акторка
Володіє мовами французька[1]
Посада Sociétaire of the Comédie-Française[d]
Термін 1799 −1841
Батько Jacques Marie Boutet[d]
Мати Madame Mars[d]
Брати, сестри  • Alphonse Pierre Salvetat[d] і Noël Boutet de Monvel[d]
У шлюбі з Nicolas Bronner[d]
Діти Louise Bronner[d]

Мадемуазель Марс (фр. Anne-Françoise-Hippolyte Boutet Salvetat, *9 лютого 1779(17790209), Париж — †20 березня 1847, Париж) — сценічне ім'я французької акторки. ЇЇ справжнє ім'я — Анн-Франсуаз-Іпполіта Буте-Сальвета.

Зміст

ЖиттєписРедагувати

 
Зала театру Комеді Франсез, 18 ст.

Вона — позашлюбна дочка акторки Жанни-Марі Сальвета (1748–1838). За переказами, мати мала сильний південний акцент, що не сприяло її успіху у примхливої паризької публіки. Сценічний псевдонім матері — мадам Марс (тобто заміжня жінка Марс). Дочка переробила цей псевдонім на мадемуазель Марс, під яким і увійшла в історію театрального мистецтва.

Акторську майстерність опановувала під керівництвом актора Конта. Дебют — у 1794 р. в п'єсі Мольєра «Тартюф».

У 1799 р. разом зі своєю старшою сестрою Марі-Луїз вступила до трупи театру Комеді Франсез. Праця в цьому театрі склалася досить вдало. Акторка пропрацювала там до 60 років.

Грала як у п'єсах доби класицизму, так і у перших п'єсах доби романтизму. Запам'яталась як чудова виконавиця ролей молодих і чистих дівчат. Її сценічне амплуа — інженю.

Окрім акторської діяльності займалася викладанням акторської майстерності.

У 1841 р. покинула сцену. Померла в Парижі.

Меморіальні та театральні речі акторки наприкінці 19 ст. придбав для своєї збірки колекціонер з Росії — Бахрушин Олексій Олександрович . Пізніше ця колекція стане підмурками першого у світі театрального музею.

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Eduard Maria Oettinger. Mademoiselle Mars et sa cour. 1858
  • ж «Театральная жизнь», № 6, 1991

ПосиланняРедагувати