Мадемуазель Марс

французька акторка

Анн-Франсуаз-Іпполіта Буте-Сальвета, відома як Мадемуазель Марс (фр. Anne-Françoise-Hippolyte Boutet Salvetat, *9 лютого 1779(17790209), Париж — †20 березня 1847, Париж) — французька акторка.

Мадемуазель Марс
фр. Mademoiselle Mars
Портрет мадемуазель Марс,гравюра Клода Ніко з портрету художника Ежена Деверія, 1820 р.
Ім'я при народженні Anne-Françoise-Hippolyte Boutet Salvetat
Народилася 9 лютого 1779(1779-02-09)
Париж,
Померла 20 березня 1847(1847-03-20) (68 років)
Париж
Поховання Пер-Лашез і Grave of Mademoiselle Marsd
Громадянство Франція Франція
Національність француженка
Місце проживання Париж
Діяльність акторка театру Комеді Франсез
Відома завдяки акторка
Відомі учні Léocadie Dozed
Знання мов французька[1]
Посада Sociétaire of the Comédie-Françaised
Термін 1799 −1841
Батько Jacques Marie Boutetd
Мати Madame Marsd
Брати, сестри Alphonse Pierre Salvetatd і Noël Boutet de Monveld
У шлюбі з Nicolas Bronnerd
Діти Louise Bronnerd

Життєпис ред.

 
Зала театру Комеді Франсез, 18 ст.

Позашлюбна дочка акторки Жанни-Марі Сальвета (1748–1838). За переказами, мати мала сильний південний акцент, що не сприяло її успіху у примхливої паризької публіки. Сценічний псевдонім матері — мадам Марс (тобто одружена Марс). Дочка видозмінила псевдонім на мадемуазель Марс, під яким і увійшла в історію театрального мистецтва.

Акторську майстерність опановувала під керівництвом актора Конта. Дебютувала у 1794 році в п'єсі Мольєра «Тартюф».

У 1799 році разом зі своєю старшою сестрою Марі-Луїз вступила до трупи театру Комеді Франсез. Праця в цьому театрі склалася вдало: акторка пропрацювала там до 60 років.

Грала як у п'єсах доби класицизму, так і у перших п'єсах доби романтизму. Запам'яталась як чудова виконавиця ролей молодих і чистих дівчат. Її сценічне амплуа — інженю.

Окрім акторської діяльності, займалася викладанням акторської майстерності.

У 1841 р. покинула сцену. Померла в Парижі.

Меморіальні та театральні речі акторки наприкінці 19 ст. придбав для своєї збірки колекціонер з Росії — Бахрушин Олексій Олександрович . Пізніше ця колекція стане підмурками першого у світі театрального музею.

Див. також ред.

Джерела ред.

  • Eduard Maria Oettinger. Mademoiselle Mars et sa cour. 1858
  • Журнал «Театральная жизнь», № 6, 1991

Посилання ред.

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.