Телеграфний трирегістровий[1] код МТК-2 був прийнятий у СРСР у 1963 році.

Перелік комбінаційРедагувати

Код розрядністю 5-бітів дає можливість отримати всього 32 різні комбінації, чого недостатньо для кодування алфавіту, цифр та мінімального набору знаків пунктуації. З метою розширення набору символів використовуються три різних регістри (латинський, цифри, російський), які перемикаються керувальними символами РОС., ЛАТ, ЦИФ. Літера Ъ відсутня; замість літери Ч використовували цифру 4.

Шістнадцятковий код Десятковий код Двійковий код Латинські літери Російські літери Цифри
0x03 3 00011 A А -
0x19 25 11001 B Б ?
0x0E 14 01110 C Ц :
0x09 9 01001 D Д Хто там?
0x01 1 00001 Е Е З
0x0D 13 01101 F Ф Е
0x1A 26 11010 G Г Ш
0x14 20 10100 H Х Щ
0x06 6 00110 I И 8
0x0B 11 01011 J Й Ю, Дзвоник
0x0F 15 01111 K К (
0x12 18 10010 L Л )
0x1C 28 11100 M М .
0x0C 12 01100 N Н ,
0x18 24 11000 O О 9
0x16 22 10110 P П 0
0x17 23 10111 Q Я 1
0x0A 10 01010 R Р 4
0x05 5 00101 S С '
0x10 16 10000 T Т 5
0x07 7 00111 U У 7
0x1E 30 11110 V Ж =
0x13 19 10011 W В 2
0x1D 29 11101 X Ь /
0x15 21 10101 Y Ы 6
0x11 17 10001 Z З +
0x04 4 00100 Пробіл
0x08 8 01000 Повернення каретки
0x02 2 00010 Переведення наступного рядка[2]
0x1F 31 11111 Перемикання на латинські букви
0x1B 27 11011 Перемикання на цифри
0x00 0 00000 Перемикання на російські букви

МТК-2 заснований на міжнародному телеграфному коді № 2 (ITA2)[3], рекомендованому Міжнародним консультативним комітетом з телефонії і телеграфії 1932 року. Не використана у міжнародному коді комбінація 00000 була призначена для перемикання на російський регістр.

Відповідність між англійським та російським регістрами, прийнята в МТК-2, була використана при створенні комп'ютерних кодувань КОІ-7 і КОІ-8.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. В російському виконанні телеграфного апарату це регістри РУС, ЛАТ та ЦИФ
  2. Працює на рулонних телеграфних апаратах, використовується в шифрувальних пристроях
  3. ITU-T/S.1: International Telegraph Alphabet No. 2

ПосиланняРедагувати