Ліфшиц Віктор Ісаакович

Віктор Ісаакович Ліфшиц (1924—2013, Харків, Україна)[1] — радянський та український архітектор, Заслужений архітектор України, дійсний член Української академії архітектури, лауреат Державної премії України.

Ліфшиц Віктор Ісаакович
Народився 1924
СРСР
Помер 2013
Харків, Україна
Поховання 13-е міське кладовище
Країна  СРСР
 Україна
Діяльність архітектор
Нагороди
Заслужений архітектор України

Життєпис ред.

Брав участь у Другій світовій війні.[2]

У 1950 р. закінчив архітектурний факультет Харківського інженерно-будівельного інституту.[2]

Працював у Харківському гірничо-індустріальному інституті.[2]

З 1951 р. працював в Українському державному інституті з проектування вищих навчальних закладів «Укрдіпровуз», пройшов шлях від архітектора до директора і головного архітектора інституту.[2]

Заслужений архітектор України, дійсний член Української академії архітектури, лауреат Державної премії України.[2]

Похований 2 липня 2013 р. на 13-му міському кладовищі Харкова.[2]

Творчий доробок ред.

Автор і керівник проектів будівель та комплексів вишів України, Росії, Болгарії.[2]

Переможець міжнародних і регіональних архітектурних конкурсів.[2]

Один з авторів теорії розвитку планувальних структур навчальних закладів.[2]

Нагороджений орденами «За мужність», «За заслуги» і медаллю «Визволитель Харкова».[2]

Примітки ред.

  1. В Харькове установили памятный знак архитектору Виктору Лифшицу | Вечерний Харьков. vecherniy.kharkov.ua. Процитовано 14 лютого 2024.
  2. а б в г д е ж и к л Харків попрощався з архітектором Віктором Ліфшицем. https://www.city.kharkiv.ua/ (укр.). Процитовано 14 лютого 2024.

Посилання ред.