Ліува I
Ліува I (Liuba; ? — 571 або 572) — король вестготів у 568—571/572 роках. Засновник Септиманської династії.
| Ліува I | |
|---|---|
 | |
| Народився | невідомо |
| Помер | 571 або 572 Нарбонна |
| Національність | вестгот |
| Діяльність | суверен |
| Титул | король |
| Посада | король вестготів |
| Термін | 568—572 роки |
| Попередник | Атанагільд |
| Наступник | Леовігільд |
| Конфесія | аріанство |
| Рід | Септиманська династія |
| Батько | Ліуверік |
| Брати, сестри | Леовігільд |
Життєпис
ред.Походив зі знатного вестготського роду. Син графа Ліуверіка. Про дату народження та початок кар'єри Ліуви немає відомостей. Після смерті Атанагільда настав період міжкоролів'я, що тривав 5 місяців. Зрештою, королем у Нарбонні у 568 було проголошено Ліуву, дукса (герцога) Септіманії. Ймовірно, спочатку він знайшов підтримку лише у знаті Септіманії.
На другий рік після сходження на престол, наприкінці 568 або на початку 569 року він призначив співволодарем свого брата Леовігільда. При цьому вони дійшли згоди, що Леовігільд правитиме у Дальній Іспанії (центральна та східна частини Піренеїв), Ліуві I також дісталася Тарраконська Іспанія.
Ліува I відтоді не згадується в хроніках до моменту своєї смерті, що сталася наприкінці 571 або на початку 572 року. Цей король фактично панував лише в Септиманії. Саме він не допустив вторгнення ворогів — франків. У 569 році франки на чолі із Сігібертом I та Гунтрамном, вдерлися до південних володінь вестготів і захопили місто Арль.
Незважаючи на загрози з півночі, король зумів налагодити торговельні зв'язки з Візантією. Після його смерті наприкінці 571 або на початку 572 року владу над усіма володіннями вестготів перебрав брат Леовігільд.
Джерела
ред.- Dietrich Claude: Adel, Kirche und Königtum im Westgotenreich, Sigmaringen 1971, S. 55
- Collins, Early Medieval Spain: Unity in Diversity 400—1000, second edition (New York: St. Martins, 1995), p. 40
- Rafael Altamira, La Spagna sotto i Visigoti, in Storia del mondo medievale, vol. I, 1999, pp. 743—779
- Juan Antonio Cebrián, La aventura de los godos. La Esfera de los Libros, Madrid, 2002, ISBN 84-9734-091-4