Ліпцин Олег Феліксович

Олег Феліксович Ліпцин — американський та український театральний режисер, актор, дослідник театру і педагог. Один із засновників Московського театру Школа Драматичного Мистецтва, засновник і художній керівник авангардного київського театру Театральний Клуб (1988—1997), художній директор творчого об'єднання Міжнародний Театральний Ансамбль (ITE), керівник Семінару Ігрового Театру (СІТ) [Архівовано 20 лютого 2015 у Wayback Machine.], лауреат ряду театральних премій, кандидат мистецтвознавства.

Ліпцин Олег Феліксович
Oleg Liptsin.jpg
Народився 1960
Київ, Українська РСР, СРСР
Країна Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність театральний режисер, актор
Alma mater Російський університет театрального мистецтва
Науковий ступінь кандидат мистецтвознавстваd
Сайт olegliptsin.com
liptsin.info

ЖиттєписРедагувати

Народився в м. Києві, закінчив режисерський факультет ГІТІСу у Москві (курс М.Буткевича та А.Васильєва[ru]), режисерську асистентуру при Міністерстві культури РФ, Київський національний університет будівництва і архітектури (КНУБіА), захистив дисертацію по застосуванню ігрової методології в навчальному та постановочному театральному процесі.

У співавторстві з О.Живовою подготував і випустив двутомник [Архівовано 20 лютого 2015 у Wayback Machine.] творчого доробку видатного педагога і теоретика театру М. Буткевича, опублікував ряд статей по ігровій методиці.

З середини 90-х років живе у США, займається постановчою та педагогічною діяльністю в таких країнах, як США, Україна, Австрія, Франція, Росія, Тайвань.

Режисерські роботиРедагувати

Основні режисерські роботи: «Антігона» Софокла, «Я» Хвильового, «Дюшес» Джойса, «Стара» Гоголя/Хармса, «Вишневий сад» Чехова, «Хто боїться Вірджинії Вульф» Олбі, «Гравці» Гоголя, «Крик» Уільямса, «Ніс» Гоголя, «Три сестри» Чехова, «Шинель» Гоголя, «Ендгейм» Беккета, «Колекціонер» Фаулза.

Акторські роботиРедагувати

Основні акторські роботи: Син в «Шести персонажах» Піранделло [Архівовано 20 лютого 2015 у Wayback Machine.], Ставрогін в «Бісах» Достоєвського, Барон в «На дні» Горького, Енкіду в «Гільгамеші», Клов в «Ендшпілі» Беккета, Брехт в к/ф «Свідок #11».

ПосиланняРедагувати