Лінійка (екіпаж)
Ліні́йка — старовинний кінний екіпаж чи легкий візок на багато місць, у якому сидять боком до напряму руху[1]. Мав чотири колеса, кузов опирався прямо на осі чи поперечні ресори. Пасажири розміщалися боком до напрямку руху на двох поздовжніх лавах, встановлених спинками одна до однієї. Лінійки використовувалися в XIX — початку XX століття, наприклад, вживалися управителями або економами при об'їжджанні полів, а також пожежниками.
Ранні пожежні автомобілі називалися «автолінійками», оскільки своїм виглядом і способом розміщення обслуги нагадували кінні пожежні лінійки.
Примітки
ред.- ↑ Лінійка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.