Ліні́йка — старовинний кінний екіпаж чи легкий візок на багато місць, у якому сидять боком до напряму руху[1]. Мав чотири колеса, кузов опирався прямо на осі чи поперечні ресори. Пасажири розміщалися боком до напрямку руху на двох поздовжніх лавах, встановлених спинками одна до однієї. Лінійки використовувалися в XIX — початку XX століття, наприклад, вживалися управителями або економами при об'їжджанні полів, а також пожежниками.

Пожежна лінійка, Австрія.
Туристи на лінійці. Швеція.

Ранні пожежні автомобілі називалися «автолінійками», оскільки своїм виглядом і способом розміщення обслуги нагадували кінні пожежні лінійки.

ПриміткиРедагувати

  1. Лінійка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.

ДжерелаРедагувати

  • Linijka. Muzeum Powozów i Zaprzęgów w Galowicach. Процитовано 2012-11-17.  (пол.)