Вікіпедія

Лібер Марі-Анн

бельгійська вчена-батанік і міколог

Марі-Анн Лібер (фр. Marie-Anne Libert; 1782—1865) — бельгійська вчена-ботанік і міколог.

Лібер Марі-Анн
Народилася 7 квітня 1782(1782-04-07)[1]
Мальмеді, округ Верв'єd, Льєж, Валлонія, Бельгія[2][1]
Померла 14 січня 1865(1865-01-14)[1] (82 роки)
Мальмеді, округ Верв'єd, Льєж, Валлонія, Бельгія
Місце проживання Бельгія
Країна  Бельгія
Діяльність ботанік, міколог, ботанічна колекціонерка
Вчителі Alexandre Louis Simon Lejeuned[1]
Членство Société linnéenne de Parisd[1]
Royal Botanical Society of Belgiumd[1]
CMNS: Лібер Марі-Анн у Вікісховищі
Систематик живої природи
Lib. є міжнародним науковим скороченням імені ботанічного автора: Лібер Марі-Анн.
Перегляньте таксони, приписувані цьому автору, в International Plant Names Index (IPNI). [3]

Біографія ред.

Марі-Анн Лібер народилася 7 квітня 1782 року в Мальмеді на території бельгійської провінції Льєж в сім'ї Анрі-Жозефа Лібера і Марі-Жанни-Бернардини дю Буа. З дитинства цікавилася музикою, грала на скрипці. Потім Марі-Анн зацікавилася ботанікою. Першими книгами з ботаніки, які використовувала Лібер для визначення рослин, були роботи О. Брунфельса і Р. Додунса. Потім вона познайомилася з ботаніком А. Л. С. Леженом, який постачав їй більш сучасну ботанічну літературу. У 1810 році Лібер познайомилася з відомим ботаніком О. П. Декандолем. У 1811 році Лібер написала главу по району Мальмеді другого тому книги Лежена, присвяченій флорі околиць Спа. У 1815 році провінція Льєж стала частиною Пруссії. З 1826 року Марі-Анн Лібер видавала статті в журналі Паризького Ліннеївського товариства. Марі-Анн Лібер померла 14 січня 1865 року у віці 82 років.

Відзнаки ред.

На її честь були названі таксони Libertia (роду [Iridaceae]] і Libertiella (аскоміцетні гриби)

«Cercle naturaliste de la region de Malmedy», заснована в 1951 році, яка згодом стала «Cercle Royal Marie-Anne Libert», отримала свою назву в її честь. У столітньому ювілеї 1965 року було зведено стелу, прикрашену медальйоном, що нагадує Марі-Енн Ліберт у парку Таннері (Парк Марі-Енн Ліберт) у Мальмеді[4]. Вулиця в Мальмеді (Rue Marie-Anne) Libert) була названий на її честь в 1925 р.

У 1820 році вона стала асоційованим членом Паризького соціологічного товариства (Linnean Society of Paris), а імператор Фрідріх-Вільгельм III присвоїв їй золоту медаль за заслуги. Вона була першою жінкою, яку запросили приєднатися до Соціале Рояль де Ботаніка де Бельгія в 1862 р[5].

Деякі роботи ред.

  • Libert, M.-A. in Lejeune, A.L.S. (1815). Flore des Environs de Spa 2: 272—285.
  • Libert, M.-A. (1826). Mémoires sur les cryptogames. Mém. Soc. Linn., Paris 5: 402—406.
  • Libert, M.-A. (1830—1837). Plantae cryptogamicae quas in Arduenna collegit M. A. Libert. 4 fasc.

Роди, названі на честь М.-А. Лібер ред.

  • Libertia Dumort., 1822, nom. rej. [syn. Hosta Tratt., 1812]
  • Libertia Spreng., 1824, nom. cons.
  • Libertia Lej., 1825, nom. illeg. [syn. Bromus L., 1753]
  • Libertella Desm., 1830
  • Libertiella Speg. & Roum., 1880
  • Myxolibertella Höhn., 1903 [syn. Phomopsis (Sacc.) Sacc. 1905]
  • Asterolibertia G.Arnaud, 1918
  • Libertina Höhn., 1920 [syn. Phomopsis (Sacc.) Sacc. 1905]

Примітки ред.

  1. ↑ а б в г д е ж May T. W., Maroske S. 2. Libert, Marie-Anne // Naming names: the first women taxonomists in mycology // Studies in Mycology — Elsevier BV, 2017. — Vol. 89. — P. 63–84. — ISSN 0166-0616; 1872-9797 — doi:10.1016/J.SIMYCO.2017.12.001
  2. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #116980400 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. ↑ IPNI,  Lib.
  4. ↑ Historique du Cercle Royal Marie-Anne Libert. Архів оригіналу за 30 червня 2012. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка).
  5. ↑ Naming names: the first women taxonomists in mycology. Архів оригіналу за 7 червня 2019. Процитовано 14 червня 2019.

Джерела ред.

  • Du Mortier, B.-Ch. (1865). Notice sur Mlle M.-A. Libert. Bulletins de la Société royale de botanique de Belgique. 4: 403—411.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Лібер_Марі-Анн&oldid=40429041