Відкрити головне меню

Лю Бао (кит.: 劉保; 115144) — 8-й імператор династії Пізня Хань у 125144 роках. Храмове ім'я Цзін-цзун. Посмертне ім'я Шунь-ді.

Лю Бао


23-й Імператор Китаю з династії Хань
125 — 144
Попередник: Лю Ху
Наступник: Лю Бін
 
Народження: 115
Смерть: 144
Громадянство: Eastern Han Dynastyd[1]
Батько: Лю Ху[1]
Мати: Consort Lid
У шлюбі з: Empress Liang Nad
Діти: Лю Бін[1], Liu Chengnand, Liu Guangd і Liu Shengd

ЖиттєписРедагувати

Походив з імператорського роду Лю. Син Лю Ху. Після раптової смерті останнього у 125 році імператриця-удовиця Ян відсторонила Лю Бао від отримав батьківського спадку. Його помістили під домашній арешт. Втім того ж року протеже Ян — Лю Ї — помер. Скориставшись тимчасовою розгубленістю Ян євнухи на чолі із Сунь Чен вчинили заколот, скинули клан Ян й поставили новим імператором Лю Бао. Удову Ян позбавили титулу, а її рідню було страчено.

На початку свого правління новий імператор поставив собі за мету відновлення ладу, що був за його батька. Водночас відмовився проводити необхідні реформи, зокрема земельну. При цьому не сприяв боротьбі із хабарництвом, яке все більше поширювалося. Разом з тим спроби відновити владу імперії на території сучасного Сіньцзяна виявилися невдалими: після перемог у 125 році, китайська армія зазнала поразки у 127 році.

Внаслідок занедбаністю справами з боку імператора, який переклав значну частину своїх обов'язків на євнухів. Все це призвело до послаблення влади, збільшенню податків та здирництва, що призвело у 136—138 роках до численних повстань по всій країні.

У 144 році імператор оголосив свого сина Лю Біна спадкоємцем трону. Невдовзі після цього Лю Бао сконав.

ДжерелаРедагувати

  • Morton, W. Scott and Charlton M. Lewis (2005). China: It's History and Culture. New York: McGraw-Hill, Inc.
  1. а б в China Biographical Database