Лютеранство візантійського обряду
Лютеранство візантійського обряду (також знане як візантійський лютеранство або східне лютеранство) належить до лютеранських церков, таких як Церкви України та Словенії, які використовують у якості своєї літургії форму візантійського обряду.[1] Він унікальний тим, що оснований на східнохристиянському обряді, який використовувала Східна православна церква, включаючи богослов'я з Служби Божої, що міститься у Формулі Missae, базових текстах для лютеранської літургії на Заході.[2]
Візантійський лютеранський обряд включає філіокве в Нікено-Костянтинополітанське віросповідання, хоча і поміщаючи його в дужки.[3]
Східні Лютерани використовують новоюліанський календар для календаря і, таким чином, спостерігати святкові дні і літургійні сезони, такі як Великий Піст, спосіб, аналогічного православний звичаї.[4][5] Таким чином, багато візантійських лютеранських святих поділяються зі святами Східної православної церкви; крім того, східно-лютеранські церкви побудовані відповідно до візантійської архітектури. [6] Поза під час богослужіння, наприклад, поклони. У межах лютеранства візантійського обряду календар святих включає людей, яких шанують у східному християнстві, такі як Іван Золотоустий та Нестор-літописець, а також особи, характерні для лютеранської церкви, такі як Лукас Кранах Старший та Мартін Лютер.
Вперше візантійський обряд був використаний в Українській лютеранській церкві.[1] Перша опублікована Літургія східного обряду була в 1933 р.[7][2] Англійський текст обряду, що зараз використовується, майже ідентичний тексту оригінального друку. Деякі сучасні громади, такі як Товариство Святого Валентина, Спільнота східного обряду (Ostkirchlicher Konvent) у Німеччині та Чехії та Євангельська церква Аугсбурзької конфесії у Словенії також використовують візантійський обряд.[8]
У регіоні Галичини східні лютерани зазнали репресій від комуністичного режиму, який запровадив політику державного атеїзму. З 1939 – 1945 рр. багато східно-лютеранських священнослужителів було замучено за свою віру.[9] Теодор Ярчук, священик, який був головним провідником Української лютеранської церкви Аугсбурзької конфесії, був замучений і вбитий у Станіславові комуністичною владою.[10] Багато українських лютеранських неспеціалістів також відправили до ГУЛАГу, де вони загинули. У цей час переслідування християн у Радянському Союзі майно лютеранської церкви було експропрійовано. Після розпаду СРСР Українська лютеранська церква пережила відродження.[11]
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ а б Hämmerli, Maria; Mayer, Jean-François (23 травня 2016). Orthodox Identities in Western Europe: Migration, Settlement and Innovation (English) . Routledge. с. 13. ISBN 9781317084914.
- ↑ а б Bebis, Vassilios (30 березня 2013). The Divine Liturgy of Saint John Chrysostom, used by the Ukrainian Lutheran Church, and its missing elements (English) . Eastern Orthodox Metropolitanate of Hong Kong and Southeast Asia. Архів оригіналу за 31 травня 2016. Процитовано 18 вересня 2018.
A revised Liturgy of St. John Chrysostom is also celebrated in Ukraine by members of the Ukrainian Lutheran Church. This Church was organized originally in 1926 in the “Galicia” region of Ukraine, which was at that time under the government of Poland. The liturgical rites used by the Ukrainian Lutherans reflected their Byzantine tradition. They did not use a Lutheran revision of the Latin Mass in their services, but instead they used a Lutheran revision of the Divine Liturgy of St. John Chrysostom.
- ↑ Bebis, Vassilios (30 березня 2013). The Divine Liturgy of Saint John Chrysostom, used by the Ukrainian Lutheran Church, and its missing elements (English) . Eastern Orthodox Metropolitanate of Hong Kong and Southeast Asia. Архів оригіналу за 31 травня 2016. Процитовано 18 вересня 2018.
The filioque is kept in this Lutheran Creed. However it has been placed in brackets. The authors of the revised Liturgy have recognized it as an addition to the original Creed of Nicaea-Constantinople, confessing that the Holy Spirit proceeds from the Father.
- ↑ Moroz, Vladimir (10 травня 2016). Лютерани східного обряду: такі є лише в Україні (Ukrainian) . РІСУ - Релігійно-інформаційна служба України. Архів оригіналу за 15 серпня 2020. Процитовано 19 вересня 2018.
Щодо календаря, то окрім звичних для більшості християн дванадесятих свят в УЛЦ є й особливі. Так, тут знаходимо День народної радості (День Соборності України) – 22 січня; св. Костянтина Острозького – 13 лютого; св. Мартіна Лютера, доктора і сповідника – 18 лютого; св. Лукаса Кранаха і Альбрехта Дюрера, художників – 6 квітня; св. Аскольда, християнського правителя – 4 липня; св. Яна Гуса, пастиря і мученика. 28 липня українські лютерани відзначають спільно празник Св. Володимира Великого, просвітителя Русі-України, християнського правителя, а також Св. Йогана Себастьяна Баха, кантора. Є у календарі УЛЦ і багато святих, яких зазвичай ототожнюють із Католицькою чи Православною Церквою. Це, зокрема, св. Іван Золотоустий, Боніфацій Майнцький, Бернард із Клерво, св. Климент Римський, св. Амвросій Медіоланський, св. Нестор Літописець та багато інших.
- ↑ Bohmat, Pavlo (2001). Проповіді (Ukrainian) . Ukrainian Lutheran Church. Архів оригіналу за 6 серпня 2016. Процитовано 19 вересня 2018.
Як відомо, німецьке лютеранство згідно з церковною традицією залишило у вжитку чимало католицьких елементів, особливо в літургії. "Створена Лютером форма богослужіння, власне кажучи, є німецьким перекладом латинської меси" (Ф. Гейгер). В усьому світі лютерани, як і німці в Україні, відтворюють західний обряд. Натомість українці-лютерани від самого початку звернулись до православного обряду та юліанського календаря. Чому? Перше, що спадає на думку, -греко-католицьке походження засновників церкви. І це справді є однією з причин, що зумовила її оригінальне обличчя.
- ↑ Bohmat, Pavlo (2001). Проповіді (Ukrainian) . Ukrainian Lutheran Church. Архів оригіналу за 6 серпня 2016. Процитовано 19 вересня 2018.
Отож літургійний канон УЛЦ містить такі загально церковні принципи: хрещення немовлят., шлюб священиків., причащання під обома видами., реальна, а не символічна (як у кальвіністів і радикальних протестантів) присутність Христа під час Євхаристії., право на її здійснення лише ординованими служителями., розуміння хрещення як таїнства, що “є правдивим засобом (знаряддям) благодаті”., шанування сповіді та відпущення гріхів священиком (скасовану у кальвіністів і радикальних протестантів)., рідна мова богослужіння., відповідний зовнішній, з використанням елементів візантійської архітектури, і внутрішній вигляд культових споруд, збереження вівтаря, споглядання розп'ятого Христа та образів, які "не є уособленням Христа і святих, а вказуванням на спасіння"., шанування православних свят., проведення покаянних богослужінь з поклонами тощо.
- ↑ Webber, David Jay (1992). Why is the Lutheran Church a Liturgical Church? (English) . Bethany Lutheran College. Архів оригіналу за 15 лютого 2020. Процитовано 18 вересня 2018.
In the Byzantine world, however, this pattern of worship would not be informed by the liturgical history of the Latin church, as with the Reformation-era church orders, but by the liturgical history of the Byzantine church. (This was in fact what occurred with the Ukrainian Evangelical Church of the Augsburg Confession, which published in its 1933 Ukrainian Evangelical Service Book the first ever Lutheran liturgical order derived from the historic Eastern Rite.)
- ↑ Šimr, Karel (6 серпня 2007). Na luterské bohoslužbě byzantského ritu (Czech) . Listář. Архів оригіналу за 8 травня 2021. Процитовано 19 вересня 2018.
- ↑ Serhiy Kudrick, Taras Kokovsky, Oleg Stetsyuk (31 жовтня 2007). "Українська Лютеранська Церква – Церква, яка бере за основу лише Святе Письмо – Біблію, являється консервативною Церквою у питаннях віросповідання" (Ukrainian) . РІСУ - Релігійно-інформаційна служба України. Архів оригіналу за 19 вересня 2018. Процитовано 19 вересня 2018.
В період 1939-45 рр. фактично були репресовані і вбиті більшість пастирів. Чільний провідник Церкви душпастир Теодор Ярчук, ймовірніше усього був замордований у Дем’яновім Лазі коло Івано-Франківська.
- ↑ Moroz, Vladimir (10 травня 2016). Лютерани східного обряду: такі є лише в Україні (Ukrainian) . РІСУ - Релігійно-інформаційна служба України. Архів оригіналу за 15 серпня 2020. Процитовано 19 вересня 2018.
- ↑ Moroz, Vladimir (10 травня 2016). Лютерани східного обряду: такі є лише в Україні (Ukrainian) . РІСУ - Релігійно-інформаційна служба України. Архів оригіналу за 15 серпня 2020. Процитовано 19 вересня 2018.
До кінця 1930-х років вона мала 25 громад, а також місії – загалом 10-20 тис. вірних. Засновником та очільником спільноти українських лютеран був уродженець Тернопільщини Теодор Ярчук, який загинув у 1941 році в катівнях НКВС (найбільш імовірно, був розстріляний у Дем’яновім лазу поблизу Станіславова). Багато вірних лютеран також були знищені у таборах і на засланні – Церкву забороняли, храми і все майно відібрали. Відтак після падіння тоталітаризму спільнота, вже під назвою УЛЦ, відроджувалася майже «з нуля».