Відкрити головне меню

Людина в лабіринті (роман Роберта Сілвеберґа)

науково-фантастичний роман Сілверберга

«Людина в лабіринті» (англ. The Man in the Maze) — науково-фантастичний роман американського письменника Роберта Сілвеберґа, вперше опублікований як книга в 1969 році (спочатку він вийшов частинами в журналі «Worlds of If» у квітні-травні 1968 року). Він розповідає історію людини, нездатної нормально взаємодіяти з іншими людьми через її неконтрольовані психічні здібності. Роман натхненний твором Софокла «Філоктет», де ролі Одіссея, Неоптолема і Філоктета надані відповідно Бордману, Роулінсу, і Мюллеру.

Людина в лабіринті
англ. The Man in the Maze
Жанр науково-фантастичний роман
Автор Роберт Сілверберг
Мова англійська
Опубліковано 1968
Видавництво Sidgwick & Jackson[d]
Окреме видання 1969
Ілюстратор Wojciech Siudmak[d]
ISBN-13: 978-1-5040-1431-1
ISBN-10: 0-380-00198-5

Роман торкається тем ізоляції та соціального відчуження, використовуючи психічні сили як алегорію людської взаємодії. Сілверберг використав подібні методи і «Вмираючи зсередини».

Короткий сюжетРедагувати

Дія відбувається в майбутньому. Головний герой — відставний дипломат Річард Мюллер, який змушений ховатися від людства на безлюдній планеті Лемнос. Він живе там в центрі стародавнього міста-лабіринта, побудованого зниклою інопланетною расою. Зовнішні зони лабіринту сповнені смертельних пасток, щоб відбити бажання входу в центральну зону.

Раніше він чесно служив людству, об'їздив сотні світів. Кар'єрний дипломат Чарльз Бордман запропонував йому вступити в контакт з жителями планети Бета Гідри IV, єдиної розумної інопланетної раси, виявленої в галактиці. Мюллер провів п'ять місяців на Гідрі, не встановивши якогось осмисленого спілкування з аборигенами, а по поверненню виявив, що інші люди не можуть витримувати його ментального відштовхуючого поля. Тому він сховався в лабіринті.

Через дев'ять років Бордман з командою вторгається в його самоізоляції. В пастках лабіринту гинуть і роботи і люди. Контакт з Мюллером встановлює лише Нед Роулінс, син нині покійного друга Мюллера, і начебто обіцяє йому ліки від його ментального поля. Пізніше Роулінс зізнається, що здібності Мюллера є єдиною надією встановити контакт з прибульцями з іншої галактики, які здається не сприймають людей за розумні істоти і знищують людську цивілізацію.

Після контакту з інопланетянами, по поверненню Мюллер зустрічається з Роулінсом і виявляє, що його поле відштовхування тепер зникло, однак все одно повертається до лабіринту. Роман не дає відповіді щодо результату контакту з позаземною цивілізацією або що сталося з Мюллером. Роулінс, між тим, іде по стопах Мюллера і незліченних відчайдушних авантюристів до нього.

ПосиланняРедагувати