Людвіґ Дрінґенберґ

Людвіґ Дрінґенберґ (нім. Ludwig Dringenberg) (нар. 1410[2]Дрінґенберґ, Єпископство Падерборн — пом. 1477, Шлеттштадт) — німецький монах, гуманіст, педагог. Учень Томи Кемпійського, вчитель Якоба Вімпфелінґа.

Людвіґ Дрінґенберґ
нім. Ludwig Dringenberg
Народився 1410(1410)
Дрінґенберґd, Бад-Дрібург, Гекстер, Детмольд, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина[1]
Помер 1477(1477)
Селеста, Décapoled[1]
Країна Німеччина
Національність німець
Діяльність вихователь
Alma mater Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла
Відомі учні Якоб Вімпфелінґ
Знання мов латина
Напрямок німецьке Відродження

ЖиттєписРедагувати

Людвіґ Дрінґенберґ народився у Дрінґенберзі, Вестфалія. Навчався у «Братстві спільного життя» в нідерландському Девентері. Закінчив Гайдельбергський університет 13 квітня 1434 року.

У 1441 році магістрат міста Шлеттштадт призначив Людвіґа Дрінґенберґа очільником місцевої Латинської школи. Завдяки Дрінґенберґу, який керував школою з 1441 по 1477 рік, в Шлеттштадті з'явилася перший у Верхньорейнському регіоні навчальний заклад, де розвивалася ренесансна гуманістична думка. Школа мала 900 слухачів і стала центром гуманістичної освіти.

Послідовники Дрінґенберґа — Крафт Гофман (нім. Kraft Hofman), Ієронім Ґебвілер (нім. Hieronymus Gebwiler) та Йоганн (Ганс) Сапідус (нім. Johannes Sapidus) (1510-1525) — сприяли зміцненню її репутації в Європі. У результаті їх діяльності в кінці XV — початку XVI століття Латинська школа Шлеттштадта перетворилася на важливий культурний центр і стала альма-матер для цілого покоління ельзаських гуманістів (розквіт школи тривав до середини XVI століття).

У 1442 році Дрінґенберґ при школі заснував Гуманістичну бібліотеку, незадовго до смерті заповів свої книги цієї бібліотеці.

ЛітератураРедагувати

  • S. Röhrich, Die Schule von Schlettstadt, eine Vorläuferin der Reformation in Illgen's Zeitschrift für hist. Theologie IV, 2 und Wiskowatoff, Jakob Wimpheling, sein Leben und seine Schriften, Berlin 1867.
  • Kämmel, Heinrich. Ludwig Dringenberg // Allgemeine Deutsche Biographie. Leipzig, 1877, Band 5, S. 411 f.
  • Claus D. Hillebrand und Peter Zimber: Drei Westfalen in Heidelberg, Historische Persönlichkeiten aus dem Land der verlorenen Söhne, GRIN-Verlag, München, 2013, S. 48-82, ISBN 978-3-656-55464-6

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати