Любуша
Любуша або Лібуша, Лібу́ше (чеськ. Libuše, від Любослава) — напівлегендарна чеська княгиня, наймолодша дочка Крока. Засновниця Праги, провидиця та національна героїня. На честь названо астероїд 264 Любуша.
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/96/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%80%D0%B5%D1%82_%D0%9B%D0%B8%D0%B1%D1%83%D1%88%D0%B5.jpg/200px-%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%80%D0%B5%D1%82_%D0%9B%D0%B8%D0%B1%D1%83%D1%88%D0%B5.jpg)
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/3d/Josef_Mathauser_-_Kn%C4%9B%C5%BEna_Libu%C5%A1e_v%C4%9B%C5%A1t%C3%AD_sl%C3%A1vu_Prahy.jpg/310px-Josef_Mathauser_-_Kn%C4%9B%C5%BEna_Libu%C5%A1e_v%C4%9B%C5%A1t%C3%AD_sl%C3%A1vu_Prahy.jpg)
Першим її життєвий шлях описав Козьма Празький 12 ст.. Його хроніка розповідає про те, що вона була дружиною Пржемисла Орача, заснувала Прагу і ще кілька міст, славилась розумом та екстрасенсорними здібностями. Про заснування Праги Козьма писав так:
«Одного дня, коли стояла Любуша з своїм чоловіком посеред свого двору, потьмарилось їй перед очима і почала вона говорити:
- Там далеко, куди можна дійти за день, посеред лісу є висока гора, що обривається до великої ріки. Коли прийдете туди то побачите чоловіка, що тесатиме з дерева поріг[1][2] для свого дому. Ото від того порога і місто назвіть Прага. І тоді всі, навіть королі, схилятимуть голови перед цим містом.[3] І це буде найбільше і найважливіше місто нашої землі і всі інші будуть йому коритись, бо там сидітиме король. І місцевість наколо того міста буде пупом нашого народу. Бачу місто велике, слава якого сягне зір на небі.»
Пржемисл відправив вивідників, аби ті знайшли описану місцевість. І дійсно, все було так, як описала Любуша у своєму видінні. За наказом Пржемисла там заклали місто, яке потім стало родовим гніздом цілої династії князів і королів.
Любуша мала величезний вплив на свій народ: навіть після її смерті виникло повстання, яке ледве придушили. Вацлав Гаєк підрахував, що обрано її на княжіння в 710 році, одружилась вона з Пржемислом в 721, а померла в 735 році. В шлюбі з Пржеславом народила трьох синів.
Образ Любуші надихнув Франца Грільпарзера на створення трагедії Libussa (1840), Бедржиха Сметану на написання опери Libuše (1871-1872).
Існує думка, що Любуша не просто особа-легенда, а є уособленням суспільного перелому в чеському суспільстві (перехід до патріархату, проте не остаточний, про що свідчить повстання жінок по її смерті).
Примітки
ред.Див. також
ред.- 264 Любуша — астероїд, названий на честь правительки.
Література
ред.- Мифологический словарь / Гл.ред. Е. М. Мелетинский. М.: Советская энциклопедия, 1990.
- Козьма Пражский. Чешская хроника, М., 1962.
- Ірасек Алоїз. Стародавні чеські легенди. К.: Дитвидав, 1958. 242 с.