Львівський фізико-математичний ліцей
Львівський фізико-математичний ліцей-інтернат при Львівському національному університеті імені Івана Франка (скорочено — ЛФМЛ) — середній навчальний заклад при Львівському національному університеті імені Івана Франка, призначений для навчання обдарованих дітей старшого шкільного віку за двома профілями: фізико-математичним і хіміко-біологічним.
| Львівський фізико-математичний ліцей при Львівському національному університеті імені Івана Франка | |
|---|---|
 Вигляд ліцею | |
| Тип | ліцей-інтернат |
| Країна |  Україна  |
| Розташування | Львів |
| 49°49′32.9″ пн. ш. 23°58′16.0″ сх. д. / 49.825806° пн. ш. 23.971111° сх. д. | |
| Засновано | 1991 |
| Директор | Добосевич Мар'ян Станіславович |
| Учні | 720 (2018) |
| Адреса | вулиця Караджича, 29, м. Львів, 79054 |
| Сайт | lpml.com.ua |
 | |
 Львівський фізико-математичний ліцей у Вікісховищі | |
Найкращий загальноосвітній навчальний заклад України за рейтингом журналу «Фокус» (2012 та 2017)[1].
Історія
ред.Ліцей засновано 1991 року в приміщенні колишнього інтернату, зведеному У 1960 році. Того ж року відбулися перші вступні іспити і почалося навчання. Засновниками ліцею були Західний науковий центр Академії наук Української РСР (в особі академіка Ярослава Підстригача) та Львівський державний університет імені Івана Франка. Спочатку навчання велося лише за фізико-математичним профілем; у 1994 році був започаткований хіміко-біологічний.
Директори ліцею:
- Хобзей Павло Кузьмович (1991–1993)
- Добосевич Мар'ян Станіславович (з 1993 року)
Навчальний процес
ред.Навчання в ліцеї відбувається за фізико-математичним та хіміко-біологічним профілями. Вступ проходить за результатами внутрішніх іспитів після 7 і 8 класів середніх загальноосвітніх шкіл. Конкурс становить приблизно два претендента на одне місце[2]. Поза конкурсом зараховуються переможці III етапу всеукраїнських предметних олімпіад (перші та другі дипломи). Для учнів з інших міст діє гуртожиток. Ліцей є єдиною школою у Львівській області з шестиденним робочим тижнем[2].
Львівський фізико-математичний ліцей є організатором на території України Міжнародного математичного конкурсу «Кенгуру»[3] та Міжнародного конкурсу з інформатики «Бобер»[4]; а також є засновником Всеукраїнського фізичного конкурсу «Левеня»[5].
Щорічно в день пам'яті покровителя закладу архангела Михаїла відзначається День ліцею.
Багато учнів ліцею беруть участь в предметних олімпіадах різного рівня, конкурсах захисту наукових робіт Малої академії наук України та інших турнірах. З профільних предметів учні ліцею беруть участь відразу в обласних олімпіадах, пропускаючи районні[2]. Станом на 2012 рік, 470 учнів ліцею за всі роки його існування ставали переможцями IV етапу всеукраїнських олімпіад з математики, фізики, біології, хімії, екології, інформатики, англійської мови, економіки, географії. 24 ліцеїсти представляли Україну на міжнародних олімпіадах з математики, фізики, біології, хімії, інформатики та екології, з них 20 здобули медалі переможців. 11 ліцеїстів ставали переможцями Міжнародної Менделєєвської олімпіади з хімії[6].
Ліцей традиційно займає перше місце в області за підсумками зовнішнього незалежного оцінювання[7]. За підсумками ЗНО 2011 року журналом «Фокус» його було названо найкращою школою України[1]. Того ж року з трьох учасників тестування, які здали три предмети на максимальний бал, двоє були ученицями ліцею[8].
Викладачі
ред.Штат викладачів ліцею набирався на конкурсній основі, до викладання також запрошувалися науковці Львівського національного університету імені Івана Франка. У 2012 році в навчальному закладі викладало 40 педагогів. На звільнювані вакансії зазвичай претендують до 10 викладачів[2].
До числа викладачів ліцею входили:
- Богдан Дмитрович Воробець;
- доктор фізико-математичних наук Мирослав Стоділка;
- кандидати фізико-математичних наук Павло Хобзей, Юрій Ключковський, Євген Пенцак, Оксана Костів, Володимир Черняхівський, Олександр Гальчинський;
- кандидат педагогічних наук Олександра Палка та Дарія Біда;
- кандидат хімічних наук Михайло Ляхович;
- кандидат біологічних наук Катерина Глазунова (Муращук);
- кандидат філологічних наук Ольга Грабовецька, Ксенія Сімович, Олександра Захарків;
- Народний вчитель України, кавалер Ордена Княгині Ольги Лілія Олексин;
- заслужені вчителі України Володимир Алексейчук, Раїса Кузик, Мар'ян Добосевич, Микола Петрунів, Василь Гаврилюк, Богдана Семчишин, Михайло Муращук, Лариса Муращук, Таратула Оксана[9], Андрій Добосевич;
- заслужений майстер спорту СРСР Володимир Цар;
- Теличин Ігор Михайлович — кавалер ордена «За заслуги»[10].
Колишня ліцейська вчителька Валентина Дольнікова — авторка найкращої програми з світової культури (переможниця конкурсу Міністерства освіти).
У культурі
ред.Випускник ліцею, відомий український письменник Любко Дереш, присвятив ліцейському життю свій перший роман «Культ». Прототипом навчального закладу, зображеного в ньому, був ЛФМЛ — у творі зображено деякі його особливості.
Примітки
ред.- ↑ а б 50 лучших школ Украины [Архівовано 13 березня 2013 у Wayback Machine.] // Фокус. — 27 апреля 2012. — № 17 (280). (рос.)
- ↑ а б в г Свет ученья // Фокус. — 27 апреля 2012. — № 17 (280). (рос.)
- ↑ Офіційний сайт Мiжнародного математичного конкурсу «Кенгуру». kangaroo.com.ua. Архів оригіналу за 30 жовтня 2023. Процитовано 21 грудня 2023.
- ↑ Офіційний сайт конкурсу «Бобер». bober.net.ua. Архів оригіналу за 13 березня 2022. Процитовано 15 березня 2022.
- ↑ Офіційний сайт Всеукраїнського учнівського фізичного конкурсу «Левеня». levenia.com.ua. Архів оригіналу за 16 березня 2023. Процитовано 21 грудня 2023.
- ↑ Офіційний сайт Львівського фізико-математичного ліцею при Львівському національному університеті імені I. Франка: досягнення ліцею. lpml.com.ua. Архів оригіналу за 15 липня 2023. Процитовано 21 грудня 2023.
- ↑ Конкурс у ліцей становить дві особи на місце // Газета по-українськи. — № 855. — 2009. — 28 серпня.
- ↑ 600 баллов по ВНО набрали три ученика. Двое — из Львова. podrobnosti.ua. Подробиці. 12 липня 2011. Архів оригіналу за 27 травня 2022. Процитовано 21 грудня 2023. (рос.)
- ↑ Указ президента України 96-2020. Архів оригіналу за 21 жовтня 2020. Процитовано 10 серпня 2020.
- ↑ Указ президента України № 731/2019. Архів оригіналу за 6 жовтня 2019. Процитовано 3 листопада 2019.