Луїза Аббема

французька художниця, скульпторка і дизайнерка

Луїза Аббема (фр. Louise Abbéma; 30 жовтня 1853, Етамп, Франція — 10 липня 1927, Париж, Франція) — французька художниця, скульпторка і дизайнерка Прекрасної епохи, відкрита лесбійка.

Луїза Аббема
фр. Louise Abbéma

Народження 30 жовтня 1853(1853-10-30)[1][2]
Етамп[3]
Смерть 10 липня 1927(1927-07-10)[2] (73 роки)
  IX округ Парижа, Париж, округ Парижd[3][4]
Поховання цвинтар Монпарнас
Країна  Франція[5]
Жанр портрет
Діяльність художниця, скульпторка, дизайнерка
Роки творчості 1878[5]1927[5]
Вчитель Шарль Шаплен
Твори Decorative panel (allegory of winter)d, Decorative panel (allegory of spring)d і Portrait of Sarah Bernhardtd
Роботи в колекції Міннеаполіський інститут мистецтваd, Museu Tèxtil i d'Indumentàriad[6], Музей витончених мистецтв Поd, Карнавале, Національний музей жіночого мистецтваd, Музей д'Орсе, Musée de la Vie romantiqued, Музей витончених мистецтв Парижаd, Étampes municipal museumd[7], Національна галерея Вікторії і Museum of Fine Arts of Reimsd
Нагороди
кавалер ордена Сільськогосподарських заслуг Кавалер ордена Почесного легіону
Автограф

CMNS: Луїза Аббема у Вікісховищі

Життєпис

ред.

Почала займатися живописом підліткою. Навчалася у відомих майстрів свого часу: Шарля Шаплена, Жана-Жака Еннера, Каролюс-Дюрана. Портрет подруги, і, як багато хто вважав, коханки[8], Сари Бернар приніс популярність молодій художниці.

Написала безліч портретів знаменитостей. Працювала над оформленням Паризької ратуші, Паризького Оперного театру, інших театрів, в тому числі «Театру Сари Бернар», губернаторського палацу в Дакарі. Постійна учасниця Паризького салону (премія Салону 1881 року). Одна з художниць, чиї роботи були виставлені в 1893 році на Всесвітній виставці в Чикаго[9]. Здобула бронзову медаль на Всесвітній виставці в Парижі (1900).

Вважалася «Офіційним художником Третьої республіки». Її статті регулярно публікувалися в журналах Gazette des Beaux-Arts і L'Art. У 1906 отримала орден Кавалер Ордена Почесного легіону.

Аббема працювала маслом і аквареллю. В її творах помітно вплив японських і китайських художників, а також імпресіоністів, особливо Едуара Мане.

Галерея

ред.

Примітки

ред.
  1. база даних Léonoreministère de la Culture.
  2. а б Louise Catherine Léonie AbbÉma
  3. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. http://archives.paris.fr/arkotheque/visionneuse/visionneuse.php?arko=YTo2OntzOjQ6ImRhdGUiO3M6MTA6IjIwMjEtMDYtMTYiO3M6MTA6InR5cGVfZm9uZHMiO3M6MTE6ImFya29fc2VyaWVsIjtzOjQ6InJlZjEiO2k6NDtzOjQ6InJlZjIiO2k6MzAwNzU5O3M6MTY6InZpc2lvbm5ldXNlX2h0bWwiO2I6MTtzOjIxOiJ2aXNpb25uZXVzZV9odG1sX21vZGUiO3M6NDoicHJvZCI7fQ==#uielem_move=-781%2C-446&uielem_islocked=1&uielem_zoom=143&uielem_brightness=0&uielem_contrast=0&uielem_isinverted=0&uielem_rotate=F — С. 25.
  5. а б в RKDartists
  6. Design Museum of Barcelona — 2014.
  7. Pionnières, Artistes dans le Paris des années folles — 2022. — С. 208.
  8. Taranow, Gerda (1996). The Bernhardt Hamlet : culture and context. New York: P. Lang. ISBN 0-8204-2335-1. OCLC 28798430.
  9. Summers, Clude J. (2004). The Queer Encyclopedia of the Visual Arts. San Francisco, CA: Cleis. с. 2. ISBN 1573441910.