Відкрити головне меню

«Лучіо Сілла» (італ. Lucio Silla) — опера (музична драма, італ. dramma per musica) В. А. Моцарта в 3-х діях, лібрето Дж. да Гамеррі, редакція тексту П. Метастазіо. Прем'єра: Мілан, театр «Реджо дукале», 26 грудня 1772 року.

Лучіо Сілла
італ. Lucio Silla
Lucio Silla - libreto.jpg
Композитор Вольфганг Амадей Моцарт
Автор лібрето Giovanni de Gamerra[d]
Мова лібрето латина і італійська
Жанр Музична драма
Кількість дій 3 Дія (театр)
Перша постановка 26 грудня 1772
Інформація у Вікіданих

Commons-logo.svg Лучіо Сілла у Вікісховищі?

Луцій Сулла — римський диктатор, який жив у 138-78 роках до н. е.., так само став героєм однойменних опер Баха та П. Анфоссі.

Опера носить громадянський, антитираністичний характер. У центрі уваги не фінальне прозріння володаря, а мужність, гідність, моральна доблесть борців з деспотизмом, що перемагають Суллу духовно.

СюжетРедагувати

В основі твору Моцарта лежить характерний для італійської опери-серіа конфлікт обов'язку і почуття. Головний герой, Луцій Сулла, відняв наречену в сенатора Цецилія і вигнав його з Риму. Той повертається і заступається за честь дівчини. Закоханим намагається допомогти їхній товариш Цинна. Він вирішує вбити тирана, хоча знає, що це зруйнує його власне щастя: Цинна любить сестру Луція. Змова терпить невдачу, і диктатор може знищити своїх ворогів. Але після важкої душевної боротьби Луцій розуміє, що причиною всіх бід була його жорстокість. Він відмовляється від влади, повертаючи її народу.

Дійові особиРедагувати

Ролі Голос Учасники прем'єри 26 грудня 1772

(Диригент: Вольфганг Амадей Моцарт)

Луцій Сулла, диктатор Риму тенор Бассано Борньйоні
Челія, сестра Сулли сопрано Даніелла М'єнчі
Джунія, заручена з Чечиліо сопрано Анна де Амічіс-Буонсолацці
Чечиліо (Цецилій), римський сенатор у вигнанні сопрано Венанціо Рауцціні
Луцій Цинна, друг Цецилія сопрано Фелічіта Зуарді
Ауфідіо, трибун та друг Сулли тенор Джузеппе Онофріо
Варта, патриції, сенатори, народ (хор)

ПостановкиРедагувати

У XX столітті опера ставилася в Празі (1929), Зальцбурзі (1964, 2006), Берліні та Лондоні (1967), Балтиморі (1968), Відні і Ганновері (2006).

Музичні номериРедагувати

  • Увертюра

Перший актРедагувати

  • N. 1 Арія Vieni ov'amor t invita (Цинна)
  • N. 2 Речитатив Dunque sperar poss'ioі
    • арія Il tenero momento (Чечиліо)
  • N. 3 Арія Se lusinghiera speme (Челія)
  • N. 4 Арія Dalla sponda tenebrosa (Джунія)
  • N. 5 Реситатив Mi piaceі
    • Арія Il desio di vendetta e morte di (Сулла)
  • N. 6 Речитатив Morte, morte fatal (Чечилио) і
    • хор Fuor di queste urne dolenti con Solo di Giunia O del padre ombra diletta
  • N. 7 Речитатив Se l empio Sillaі
    • дует 'Eliso in sen el attendi (Джунія, Челія)

Другий актРедагувати

  • N. 8 Арія Guerrier, che d'un acciaro (Ауфідіо)
  • N. 9 Речитатив Ah corri, volaі
    • арія Quest'improvviso tremito (Чечиліо)
  • N. 10 Арія Se il labbro timido (Челія)
  • N. 11 Речитатив Vanne. T affrettaі
    • арія Ah se il crudel periglio (Джунія)
  • N. 12 Речитатив Ah sì, scuotasi omai l indegno giogoі
    • арія Nel fortunato istanta (Цинна)
  • N. 13 Арія 'ogni pietà mi spoglio (Сулла)
  • N. 14 Речитатив Chi sa, che non sia questaі
    • арія Ah se a morir mi chiama (Чечиліо)
  • N. 15 Арія Quando sugl'arsi campi (Челія)
  • N. 16 Речитатив In un istanteі
    • арія Parto el affretto (Джунія)
  • N. 17 Хор Se gloria il crin ti cinse
  • N. 18 Терцет Quell'orgoglioso sdegno (Джунія, Чечиліо, Сулла)

Третій актРедагувати

  • N. 19 Арія Strider sento la procella (Челія)
  • N. 20 Арія De' più superbi il core (Цинна)
  • N. 21 Арія Pupille amate (Чечиліо)
  • N. 22 Речитатив Sposo... mia vita... і
    • арія Fra i pensieri più funesti morte di (Джунія)
  • N. 23 Фінал з хором Il gran Silla che a Roma in seno (Джунія, Чечиліо, Цинна, Челія, Сулла, Ауфідіо, хор)

ДискографіяРедагувати

Виконавці дані в наступному порядку:Луцій Сулла/Джунія/Цецилио/Цинна/Челія

  • Fernando Ferarri/Dora Gatta/Fiorenza Cosotto/Anna Maria Rota/Rena Gary Falachi, Milan, con. Carlo Felice Cillario, 1962. Sarx
  • Peter Schreier/Edita Gruberova/Cecilia Bartoli/Dawn Upshaw/Yvonne Kenny, Concertus Musicus Wien & Arnold Shönberg Choir, con. Nicolaus Harnoncourt, 1989. Teldec
  • Roberto Sacca/Annick Massis/Monica Bacelli/Veronica Cangemi/Julia Kleiter, La Fenice Amsterdam de, con. Tomas Netopil, 2006. DVD Deutsche Grammophon

Використана літератураРедагувати

Гозенпуд А. Оперний словник. — СПб., 2005.

ПосиланняРедагувати