Відкрити головне меню

Лучинський Іван Володимирович

Іва́н Володи́мирович Лучи́нський (1 жовтня 1975 — 26 серпня 2014) — сержант Збройних сил України. Учасник російсько-української війни.

Лучинський Іван Володимирович
UA-OR5-SGT-GSB-H(2015).png Сержант
Лучинський Іван Володимирович.jpg
Загальна інформація
Народження 1 жовтня 1975(1975-10-01)
Ульяновка
Смерть 26 серпня 2014(2014-08-26) (38 років)
Новосвітлівка
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Псевдо «Луч»
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Формування
Aidar battalion patch.png
 «Айдар»
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

ЖиттєписРедагувати

Проживав в селі Шамраївка Сквирського району. Працював в ДНЗ «Сквирське вище професійне училище».

У часі війни — оператор, 24-й батальйон територіальної оборони «Айдар», псевдо «Луч».

26 серпня 2014-го Іван з айдарівцями їхав в УАЗі, яким Василь Пелиш вивозив важко пораненого в живіт побратима до найближчої лікарні у Хрящуватому. По дорозі на трасі в районі Новосвітлівка — Хрящувате терористи влучили у авто із танка. Усі, окрім Василя Пелиша, хто був в УАЗі — Іван та солдати Сергій Кононко, Борис Шевчук і Василь Білітюк, загинули від вибуху.[1]

Перебував у списках зниклих безвісти. 23 грудня терористи передали українській стороні тіла 8 загиблих вояків. Упізнаний за експертизою ДНК.

Без Івана лишились батьки.

Похований в селі Руда, Сквирський район.

НагородиРедагувати

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)

ДжерелаРедагувати

ПриміткиРедагувати