Луцій Росцій Еліан Мецій Целер
Луцій Росцій Еліан Мецій Целер (лат. Lucius Roscius Aelianus Maecius Celer; ? — після 118) — військовий та державний діяч часів Римської імперії, консул-суффект 100 року.
| Луцій Росцій Еліан Мецій Целер | |
|---|---|
| Народився |
невідомо Тарраконська Іспанія |
| Помер | після 118 |
| Підданство | Римська імперія |
| Діяльність | політик |
| Посада | консул-суффект |
| Термін | 100 рік |
| Попередник | Гай Юлій Корнут Тертулл |
| Наступник | Цезар Нерва Траян Август |
| Рід | Росції |
| Батько | Марк Росцій Целій |
| Діти | Lucius Roscius Paculusd |
Життєпис ред.
Походив з роду Росціїв. Син Марка Росція Целія, консула-суффекта 81 року. Розпочав військову кар'єру. У 87 році призначено військовим трибуном IX Іспанського легіону. Згодом командував у війні проти германського племені хаттів вексілларіями IX Іспанського легіону, був нагороджений табірним і стінним вінками, двома срібними прапорами та двома почесними списами.
За імператора Доміціана обіймав посади квестора, народного трибуна та претора. Відзначився у війнах цього імператора проти сарматів та даків. У 100 році став консулом-суффектом разом з Тиберієм Клавдієм Сацердосом Юліаном. З 116 до 118 року як проконсул керував провінцією Африка. Про подальшу долю немає відомостей.
Джерела ред.
- John D. Grainger, Nerva and the crisis of roman succession in AD 96, Londinii 2003, p. 125 (англ.)