Луцій Манлій Торкват

Луцій Манлій Торкват (лат. Lucius Manlius Torquatu; ? — 47 до н. е.) — політичний, державний та військовий діяч Римської республіки, консул 65 року до н. е.

Луцій Манлій Торкват
Народився невідомо
Стародавній Рим
Помер 47 до н. е.(-047)
невідомо
Громадянство Римська республіка
Діяльність політик, державний та військовий діяч
Суспільний стан патрицій[1]
Посада консул
Термін 65 рік до н. е.
Попередник Луцій Волкацій Тулл
Наступник Гай Марцій Фігул
Конфесія давньоримська релігія
Рід Манлії
Батько Луцій Манлій Торкват
Мати невідомо
Родичі Публій Корнелій Лентул Спінтер[1][1]
У шлюбі з невідомо
Діти Луцій Манлій Торкват

ЖиттєписРедагувати

Походив з патриціанського роду Манліїв. Здобув гарну освіту, навчався разом з Марком Туллієм Цицероном. Був прихильником оптиматів.

У 84—81 роках до н. е. в армії Луція Корнелія Сулли брав участь у війни проти Мітрідата, царя Понту, а потім в Італії — проти маріанців. У 80 році до н. е. став квестором. На цій посаді випустив золоті та срібні монети.

У 68 році до н. е. його обрано претором. У 67 році до н. е. як пропретор керував провінцією Азія. У 65 році до н. е. обирається консулом (разом з Луцієм Аврелієм Коттою). На цей період приходить так звана Перша змова Луція Сергія Катіліни (корупційна змова низки патриціїв щодо отримання посади консулів). Підтримував оптиматів проти розширення демократичних установ.

З 64 до 63 року як проконсул керував провінцією Македонія. Римський сенат надав йому титул імператора за пропозицією Цицерона щодо розкриття першої змови Катіліни. У 63 році до н. е. допоміг Цицеронові у розкритті та придушенні цієї змови.

У 57 році до н. е. домігся повернення Цицерона із заслання та передачу тому колишнього майна. З початком у 49 році до н. е. громадянської війни між Гаєм Цезарем та Гнеєм Помпеєм, підтримав останнього. У 48 році до н. е. після поразки при Фарсалі потрапив у полон до цезаріанців. У 47 році до н. е. за наказом Цезаря Торквата було страчено.

РодинаРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Thomas Robert Shannon Broughton: The magistrates of the Roman republic. Bd. 2. New York, 1952. S. 60, 63, 69, 137–138, 145, 148, 156, 168. (англ.)
  • William Smith, Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology, 1, Boston: Little, Brown and Company, Vol. 3 pag. 1164 n. 14 (англ.)
  1. а б в Digital Prosopography of the Roman Republic