Луцій Елій Цезар
Луцій Елій Цезар (лат. Lucius Aelius Verus Caesar; 13 січня 101 —1 січня 138) — державний та військовий діяч Римської імперії, консул 136 і 137 років.
Луцій Елій Цезар | |
---|---|
Ім'я при народженні | Луцій Цейоній Коммод |
Народився | 13 січня 101 Рим, Римська імперія |
Помер | 1 січня 138 (36 років) Рим ·сухоти |
Поховання | Замок Сант-Анджело |
Підданство | Римська імперія |
Діяльність | політик |
Титул | Цезар |
Посада | консул |
Термін | 136—137 роки |
Рід | Цейонії |
Батько | Луцій Цейоній Коммод |
Мати | Елія Фунданія Плавція |
Родичі | Адріан |
Брати, сестри | Ceionius Silvanusd, Марк Веттулен Цивіка Барбар і Avidia Plautiad |
У шлюбі з | Авідія Плавція |
Діти | 2 сини та 2 доньки |
Життєпис
ред.Походив з етруського роду Цейоніїв. Син Луція Цейонія Коммода, консула 106 року.
Завдяки своєму батькові увійшов до почту імператора Адріана. У 130 році призначається претором. В цей час або трохи раніше одружився зі зведеною сестрою Авідією Плавцією (у них була одна мати — Ігнота Плавція). У 136 році останній всиновив його, давши ім'я Луцій Елій Вер Цезар. Сучасники вважали, що Вер був або позашлюбним сином Адріана, або коханцем.
Того ж року призначено консулом разом з Секстом Веттуленом Цивікою Помпеяном. Через декілька місяців Луцій Вер отримав посаду імператорського консула—пропретора у Паннонії. Тут у м. Карнутум очолив римські легіони. Протягом 136—137 років веде війни з племенами маркоманів та квадів. Декілька разів спустошував прикордонні землі. У результаті на деякий час загроза з боку цих германців усунулася. У 137 році вдруге став консулом, цього разу разом з Публієм Целієм Бальбіном Вібуллієм Пієм. Утім вже 1 січня 138 року Луцій Цезар сконав від сухот.
Література
ред.Був великим поціновувачем літератури, особливо поезії Овідія. За деякими відомостями особисто писав непогані вірші, що натепер не збереглися.
Родина
ред.Дружина — Авідія Плавція[en]
Діти:
- Луцій Вер (130—169), імператор у 161—169 роках
- Гай Авідій Цейоній Коммод
- Цейонія Фабія
- Цейонія Плавція
Джерела
ред.- Ioan Piso, «Zur Tätigkeit des L. Aelius Caesar in Pannonien». In: Ders., An der Nordgrenze des Römischen Reiches: ausgewählte Studien (1972—2003). Stuttgart 2005, S. 257—264, ISBN 3-515-08729-X
- Guido Migliorati, Cassio Dione e l'impero romano da Nerva ad Antonino Pio — alla luce dei nuovi documenti, Milano 2003.
- Dietmar Kienast, Römische Kaisertabelle, Darmstadii 1996, p. 326