Луцій Елій Цезар (лат. Lucius Aelius Verus Caesar; 13 січня 101 —1 січня 138) — державний та військовий діяч Римської імперії, консул 136 і 137 років.

Луцій Елій Цезар
Ім'я при народженніЛуцій Цейоній Коммод
Народився13 січня 101(0101-01-13)
Рим, Римська імперія
Помер1 січня 138(0138-01-01) (36 років)
Рим
·сухоти
ПохованняЗамок Сант-Анджело
ПідданствоРимська імперія
Діяльністьполітик
ТитулЦезар
Посадаконсул
Термін136—137 роки
РідЦейонії
БатькоЛуцій Цейоній Коммод
МатиЕлія Фунданія Плавція
РодичіАдріан
Брати, сестриCeionius Silvanusd, Марк Веттулен Цивіка Барбар і Avidia Plautiad
У шлюбі зАвідія Плавція
Діти2 сини та 2 доньки

Життєпис

ред.

Походив з етруського роду Цейоніїв. Син Луція Цейонія Коммода, консула 106 року.

Завдяки своєму батькові увійшов до почту імператора Адріана. У 130 році призначається претором. В цей час або трохи раніше одружився зі зведеною сестрою Авідією Плавцією (у них була одна мати — Ігнота Плавція). У 136 році останній всиновив його, давши ім'я Луцій Елій Вер Цезар. Сучасники вважали, що Вер був або позашлюбним сином Адріана, або коханцем.

Того ж року призначено консулом разом з Секстом Веттуленом Цивікою Помпеяном. Через декілька місяців Луцій Вер отримав посаду імператорського консула—пропретора у Паннонії. Тут у м. Карнутум очолив римські легіони. Протягом 136—137 років веде війни з племенами маркоманів та квадів. Декілька разів спустошував прикордонні землі. У результаті на деякий час загроза з боку цих германців усунулася. У 137 році вдруге став консулом, цього разу разом з Публієм Целієм Бальбіном Вібуллієм Пієм. Утім вже 1 січня 138 року Луцій Цезар сконав від сухот.

Література

ред.

Був великим поціновувачем літератури, особливо поезії Овідія. За деякими відомостями особисто писав непогані вірші, що натепер не збереглися.

Родина

ред.

Дружина — Авідія Плавція[en]

Діти:

Джерела

ред.
  • Ioan Piso, «Zur Tätigkeit des L. Aelius Caesar in Pannonien». In: Ders., An der Nordgrenze des Römischen Reiches: ausgewählte Studien (1972—2003). Stuttgart 2005, S. 257—264, ISBN 3-515-08729-X
  • Guido Migliorati, Cassio Dione e l'impero romano da Nerva ad Antonino Pio — alla luce dei nuovi documenti, Milano 2003.
  • Dietmar Kienast, Römische Kaisertabelle, Darmstadii 1996, p. 326