Лусіано Галлетті

Лусіа́но Галле́тті (ісп. Luciano Galletti, нар. 9 квітня 1980, Ла-Плата) — аргентинський футболіст, що грав на позиції півзахисника.

Ф
Лусіано Галлетті
Luciano Galletti, 2009.jpg
Особисті дані
Народження 9 квітня 1980(1980-04-09) (40 років)
  Ла-Плата, Аргентина
Зріст 179 см
Вага 72 кг
Громадянство Flag of Argentina.svg Аргентина
Позиція півзахисник
Номер 7
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1997–1999 Аргентина «Естудьянтес» 37 (2)
1999–2000   Італія «Парма» 0 (0)
2000   Італія «Наполі» 11 (2)
2000–2001 Аргентина «Естудьянтес» 28 (9)
2001–2005 Іспанія «Реал Сарагоса» 135 (15)
2005–2007 Іспанія «Атлетіко» 62 (5)
2007–2010 Греція «Олімпіакос» 60 (19)
2013 Греція ОФІ 6 (0)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1999 Аргентина Аргентина U-20 12 (10)
2000–2005 Аргентина Аргентина 13 (3)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Виступав, зокрема, за клуби «Естудьянтес», «Реал Сарагоса», «Атлетіко» та «Олімпіакос», а також національну збірну Аргентини.

Клубна кар'єраРедагувати

Вихованець клубу «Естудьянтес», за який успішно у 1970—1980-х роках виступав його батько Рубен Орасіо[en][1][2]. У дорослому футболі Лусіано дебютував 1997 року виступами за «Естудьянтес», в якому провів два сезони, взявши участь у 37 матчах чемпіонату.

У 1999 році молодий нападник звернув на себе увагу, ставши найкращим бомбардиром молодіжного чемпіонату Південної Америки. У тому ж 1999 він переїхав до Італії, підписавши контракт з «Пармою»[3]. Однак закріпитися ані в «Пармі», ні у «Наполі» з Серії Б, куди нападник згодом перейшов, Лусіано не вдалося.

У 2000 році він ненадовго повернувся назад в «Естудьянтес», після чого влітку 2001 року перейшов в іспанську «Сарагосу». Дебютував у Ла Лізі 26 серпня в грі проти «Еспаньйола» (1:2)[4] і за перший сезон зіграв 27 матчів у Ла Лізі, забивши два голи, втім клуб став останнім та вилетів до Сегунди. Незважаючи на пониження у класі Галлетті залишився у команді і з цього моменту став беззаперечним основним гравцем арагонців[2] та з першої ж спроби допоміг клубу повернутись в еліту, а вже у наступному 2004 році став з командою володарем Кубка і Суперкубка Іспанії. При цьому у фіналі кубка саме Галлетті забив вирішальний гол у додатковий час у ворота мадридського «Реалу», який і дозволив святкувати перемогу 3:2 та здобуття титулу[5]. В другому матчі за суперкубок проти «Валенсії» (3:1) Галлетті знову забив вирішальний другий гол, який приніс «Сарагосі» перший у своїй історії суперкубок країни. Загалом у цьому клубі Галлетті провів 4 сезони, зігравши 134 матчі і забивши 14 м'ячів.

У 2005 році Лусіано перебрався в «Атлетіко Мадрид». Сума трансферу склала 4 млн євро[6]. Після двох сезонів в мадридському клубі аргентинець за 2,5 млн євро перейшов до грецького «Олімпіакоса»[7], у складі якого став дворазовим чемпіоном Греції та володарем національного кубка. Разом з Ісмаелем Бланко Галлетті став найкращим бомбардиром грецького чемпіонату в сезоні 2008/09. У 2009 році аргентинець продовжив контракт з грецьким клубом до 2013 року[8].

На початку лютого 2010 року Галлетті було поставлено діагноз важкої ниркової недостатності, через що він пропустив решту сезону, після чого оголосив про завершення кар'єри, у віці лише 30 років[9]: «Звичайно, я хотів би продовжувати грати, однак у мене є сім'я, а це важливіше футболу»[10]

На початку жовтня 2012 року Галлетті пройшов успішну трансплантацію нирки, донором якого був його батько Рубен[11][12]. В результаті у червні 2013 року він повернувся до футболу, підписавши угоду з грецьким ОФІ[13], однак незабаром знову був змушений завершити кар'єру, зігравши лише у 6 іграх Суперліги.

У вересні 2014 року Галлетті повернувся в «Олімпіакос», де зайняв посаду скута по Латинській Америці[14].

Виступи за збірніРедагувати

1999 року залучався до складу молодіжної збірної Аргентини. У її складі виграв молодіжний чемпіонат Південної Америки, на якому забив 9 голів у 8 матчах і став найкращим бомбардиром турніру, випередивши таких майбутніх зірок, як Роналдінью та Роке Санта-Крус. Цей результат дозволив збірній поїхати на молодіжний чемпіонат світу 1999 року в Нігерії, але тут аргентинці виступили вкрай невдало, вилетівши вже у 1/8 фіналу, саме в цьому матчі Галлетті забив свій єдиний гол у ворота Мексики (1:4).

20 грудня 2000 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Аргентини в товариській грі проти Мексики (2:0), в якій забив гол[15].

У складі збірної був учасником розіграшу Кубка конфедерацій 2005 року у Німеччині, де зіграв у трьох матчах, в тому числі й у фіналі проти Бразилії і разом з командою здобув «срібло».

Всього протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 6 років, провів у її формі 13 матчів, забивши 3 голи[16].

Статистика виступівРедагувати

Статистика клубних виступівРедагувати

Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
1997–98   «Естудьянтес» ПД 13 1 - - - 13 1
1998–99 ПД 24 1 - - - 24 1
1999–00   «Парма» A 0 0 КІ 0 0 0 0
1999–00   «Наполі» B (ІІ) 11 2 КІ 0 0 - - - - - - 11 2
2000–01   «Естудьянтес» ПД 28 9 - - - 28 9
Усього за «Естудьянтес» 65 11 65 11
2001–02   «Реал Сарагоса» ПД 27 2 КІ 0 0 КУЄФА 2 0 СІ 2 0 31 2
2002–03 СД (ІІ) 37 8 КІ 0 0 37 8
2003–04 ПД 34 3 КІ 1 1 35 4
2004–05 ПД 37 2 КІ 0 0 КУЄФА 10 2 СІ 2 1 49 5
Усього за «Реал Сарагосу» 135 15 1 1 12 2 4 1 152 19
2005–06   «Атлетіко» ПД 26 1 КІ 0 0 26 1
2006–07 ПД 36 4 КІ 0 0 36 4
Усього за «Атлетіко» 62 5 0 0 0 0 62 5
2007–08   «Олімпіакос» СЛ 24 3 КГ 0 0 ЛЧ 7 3 31 6
2008–09 СЛ 27 14 КГ 5 2 ЛЧ+КУЄФА 2+6 0+2 40 18
2009–10 СЛ 9 2 КГ 1 0 ЛЧ 7 0 17 2
Усього за «Олімпіакос» 60 19 6 2 22 5 88 26
2013–14   ОФІ СЛ 4 0 КГ 0 0 4 0
Усього за кар'єру 337 52 7 3 34 7 4 1 382 63

Титули і досягненняРедагувати

«Реал Сарагоса»: 2003–04
«Реал Сарагоса»: 2004
«Олімпіакос»: 2007–08, 2008–09
«Олімпіакос»: 2007–08, 2008–09
«Олімпіакос»: 2007

ІндивідуальніРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Los Galletti, padre e hijo al servicio del gol [The Gallettis, father and son at the service of goal]. Clarín (Spanish). 18 June 2001. Процитовано 14 December 2017. 
  2. а б Yo jugué en el Real Zaragoza: Luciano Galletti [I played for Real Zaragoza: Luciano Galletti] (Spanish). Vavel. 24 December 2012. Процитовано 14 December 2017. 
  3. Galletti al Parma [Galletti to Parma] (Italian). Rai Sport 2. 11 November 1998. Процитовано 14 December 2017. 
  4. El Espanyol repite triunfo en el debú ante el Zaragoza [Espanyol repeat win in debut against Zaragoza]. El País (es). 27 August 2001. Процитовано 14 December 2017. 
  5. Beckham misses out on Cup. BBC Sport. 17 March 2004. Процитовано 9 August 2012. 
  6. Galletti arrives at Atlético. UEFA. 29 July 2005. Процитовано 26 July 2007. 
  7. Galletti lured by European goal. UEFA. 30 June 2007. Процитовано 26 July 2007. 
  8. Galletti forever red (Greek). Olympiacos F.C. 8 July 2009. Архів оригіналу за 2 August 2009. Процитовано 9 July 2009.  Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
  9. Una insuficiencia renal obligó a Galletti a dejar el fútbol profesional [Kidney failure forced Galletti to retire from professional football] (Spanish). Infobae. 27 September 2010. Процитовано 14 December 2017. 
  10. Галлетті завершив кар'єру через ниркової недостатності Archived вересень 30, 2010 на сайті Wayback Machine.
  11. Trasplantan con éxito a Luciano Galletti un riñón del padre [Luciano Galletti receives kidney from father in successful surgery]. La Capital (Spanish). 3 October 2012. Процитовано 14 December 2017. 
  12. Galletti tendría el alta médica en tres días [Galletti could be released in three days]. Clarín (Spanish). 5 October 2012. Процитовано 6 October 2012. 
  13. επέστρεψε στην ενεργό δράση
  14. Olympiacos.orgΑνακοίνωση της ΠΑΕ Ολυμπιακός σχετικά με την ένταξη του Λουτσιάνο Γκαλέτι στο τεχνικό τιμ.
  15. Argentina blank Mexico in friendly. ESPN FC. 21 December 2000. Процитовано 21 January 2019. 
  16. Padres e hijos que jugaron para la selección argentina [Fathers and sons who played for the Argentine national team]. La Voz del Interior (Spanish). 8 September 2018. Процитовано 29 October 2018. 
  17. Galanis Sports Data Архівовано 2008-10-28 у Wayback Machine., Goals

ПосиланняРедагувати