Луддизм
Луддизм (англ. Luddites, [ˈlʌd.aɪts]) — термін, що утвердився в літературі, на позначення перших стихійних виступів робітників мануфактур (наприкінці 18-го — на початку 19 ст.) проти впровадження машин і капіталістичної експлуатації у Великій Британії.
Назва «Луддизм» походить від імені легендарного підмайстра Неда Лудда (англ. Ludd), який зруйнував свій верстат. Розгортання руху луддитів було викликано розоренням ремісників та робітників мануфактур в ході промислового перевороту. Луддизм став специфічною формою боротьби робітників проти неналежних умов праці, низької заробітної плати, безробіття, що пов'язувалось у свідомості учасників руху із введенням машин.
Виступи луддитів почалися у Ноттінгемі та Шеффілді (наприкінці 60-х років 18 ст.). Наприкінці 70-х — на початку 90-х років бунти проти машин поширилися на Ланкашир, Вілтшир та низку інших графств.
Потужний підйом руху луддитів відбувався наприкінці 1811 — на початку 1813 років. Масові руйнування машин (а іноді й цілих фабрик) мали місце в Арнолді, Ноттінгемі, Лідсі, Шеффілді, Манчестері та інших містах. Луддити проводили таємні збори та тренування, а іноді навіть засилали шпигунів до ворожих лав.
Переляканий парламент кинув проти бунтівників війська. У 1812 вдруге (вперше в 1769) була введена смертна кара за руйнування машин. За псування машин 17 луддитів стратили, тисячі — відправили в заслання до колоній[1].
Останні великі спалахи луддизму відбулися протягом 1816—1820 років.
Етимологія ред.
Ім'я Луддит (/ˈlʌdaɪt/) зустрічається в працях руху ще в 1811 році.[2] Рух використовував епонім Неда Лудда, апокрифічного учня, який нібито розбив дві рамки для панчіх у 1779 р. після того, як його розкритикували і наказали змінити свій метод. Його ім'я часто згадується як капітан, генерал або король Ладд. У різних версіях легенд його резиденція знаходиться в Ансті, поблизу Лестера, або в Шервудському лісі, як у Робіна Гуда[3].
Примітки ред.
- ↑ Мустафін О. Справжня історія пізнього нового часу. Х., 2017, с.120-121
- ↑ Binfield, Kevin (2004). "Foreword". Writings of the Luddites. Johns Hopkins University Press. pp. xiv. ISBN 1421416964.
- ↑ Archives, The National. The National Archives - Homepage. The National Archives (en-GB) . Процитовано 18 березня 2024.
Див. також ред.
Джерела ред.
- Луддити [Архівовано 30 січня 2010 у Wayback Machine.] у Великій радянській енциклопедії (рос.)
- Черняк Е. Б., Массовое движение в Англии и Ирландии в конце XVIII — начале XIX вв., М., 1962. (рос.)
- Thompson Е. P., The making of the English working class, L., 1963. (англ.)
.svg){kind=small}
|
Це незавершена стаття з історії Великої Британії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |