Вікіпедія

Лоуренс Гаммонд

американський інженер і винахідник
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гаммонд.

Ло́уренс Га́ммонд (англ. Laurens Hammond; 11 січня 1895 — 1 липня 1973) — американський інженер і винахідник. Серед його винаходів — орган, названий його іменем, електричний годинник та перший у світі поліфонічний музичний електронний синтезатор Novachord[en].

Лоуренс Гаммонд
Народився 11 січня 1895(1895-01-11)[2][3]
Еванстон, Кук, Іллінойс, США
Помер 1.07.1973[1]
Корнволл
Поховання Cornwall Hollow Cemeteryd[4]
Країна  США
Місце проживання Еванстон
Діяльність органний майстер, винахідник
Alma mater Корнелльський університет, Інженерний коледж університету Корнеллаd і Ельзаська школаd
Нагороди

Youth ред.

Лоуренс Гаммонд народився у Еванстоні (штат Іллінойс) 11 січня 1895[5] у сім'і Вільяма Ендрю та Ідеї Луїс Стронг Гаммондів[6]. Лоуренс з раннього дитинства продемонстрував свій талант у технічній творчості. Його батько, Вільям, покінчив з життям у січні 1897 року, нібито через банкрутство Першого національного банку Іллінойсу, засновником якого він був. Після смерті чоловіка Ідея, яка була художником, перебралась до Франції з Лоуренсом, щоб продовжити навчання, і сім'я провела наступні одинадцять років у Франції та Німеччині[6].

Перші винаходи ред.

Коли сім'я повернулася до Еванстона в 1909 році, Лоуренс, якому тоді було 14, вільно володів французькою та німецькою мовами[6]. Перебуваючи в Європі, він уже розробив систему для автоматичної коробки передач для автомобіля. За пропозицією матері він подав свої проекти інженерам французького автовиробника Renault, але вони не були прийняті[7]. Він отримав перший французький патент у 1908 році на конструкцію автомобільної трансмісії[8]. У 1912 році отримав свій перший американський патент на барометр[9], конструкцію якого він розробив у шістнадцятирічному віці[10].

Університет та військова служба ред.

Гаммонд вивчав інженерну механіку в Корнелльському університеті та був членом братства Дельта Іпсілон[en]. Закінчив університет з відзнакою у 1916 році[11].

Коли Сполучені Штати вступили в Першу світову війну, Гаммонд служив у 16-му інженерному полку (залізничному) Американських експедиційних сил у Франції. Дослужився до звання капітана[1].

Винахідництво ред.

Після закінчення війни Гаммонд переїхав до Детройта, де працював головним інженером Gray Motor Company[en], виробника суднових двигунів[7]. Партнер компанії, полковник Джон Х. Пул, з яким він служив у Франції, знав про його інженерні навички, і платив йому додаткові 300 доларів на тиждень неофіційно, щоб він залишився у Grey Motor. У 1919 році він винайшов безшумний пружинний годинник[12]. Цей винахід приніс йому достатньо грошей, щоб покинути Grey Motor Company, орендувати власне приміщення в Нью-Йорку та відкрити власний бізнес.

У 1922 році Гаммонд винайшов Teleview[en] систему окулярів, поєднану із затворами для проектування стереоскопічних забражень для кіно. Для системи було створено один фільм «Людина з M.A.R.S.[en]». Прем'єрний показ фільму відюувся у «Selwyn Theatre» в Нью-Йорку в грудні 1922 року та отримав схвалення критиків, але вартість встановлення дорогого обладнання в театрі була надто високою, і цей процес більше ніколи не використовувався. 2-D-версію фільму перейменували у «Радіоманія» й продовжили покази[13]

Робота Гаммонда над синхронним двигуном спонукала його в 1928 році створити Hammond Clock Company[en] по виробництву електричних годинників з шістьма працівниками, що розташувалась над продуктовим магазином у Чикаго[1]. Попит на продукцію був високим, і незабаром бізнес переріс у велику фабрику[10]. Гаммонд був автором низки інших винаходів, таких, наприклад, як Електричний стіл Гаммонда для бриджу (англ. Hammond Electric Bridge Table, стіл для гри у карти з автоматичним механізмом роздачі)[14][15].

 
Дослідна конструкція «тон-генератора», створена філіалом фірми «Гаммонд». Видно перфоровані колеса та їх пасовий привод від ступінчастого вала

У 1933 році Гаммонд купив старе піаніно і відмовився від усього, окрім клавіатури. Використовуючи клавіатуру як контролер, він експериментував з різними методами створення звуку, нарешті зупинившись на одному, генераторі типу «Фонічне колесо[en]» (англ. tonewheel). Це — зубчастий або перфорований сталевий диск, що обертається біля власної електромагнітної головки-звукознімача. Принцип дії, що ґрунтується на формуванні окремих сигналів фонічними колесами, нагадує більш ранній електромеханічний інструмент — «телармоніум» Тадеуша Кагілла. Висота тону, згенерованого колесом, визначається співвідношенням кількості зубців (від 2 для басових коліс до сотень для верхніх нот) та частоти обертання.

Помічник скарбника компанії В. Л. Лехі був органістом у сусідній єпископальній церкві Святого Крістофера, і Гаммонд консультувався з ним щодо якості звучання нового інструмента. Гаммонд подав заявку на патент 19 січня 1934 року. У той час безробіття було серйозною проблемою через Велику депресію і, маючи це на увазі, патентне відомство дуже швидко визнало розробку винаходом[16] з надією сприяти створенню робочих місць в регіоні.

Завдяки попередньому виробничому та інженерному досвіду Гаммонда, генератор «фонічне колесо» був надзвичайно добре відлагоджений до моменту, коли орган Гаммонда нарешті було запущено у виробництво у 1935 році. Органи з генераторами типу «фонічне колесо» все ще використовуються у двадцять першому столітті, що є свідченням якості проєкту та виконання виробу.

У 1940 році Гаммонд отримав від Інституту Франкліна Медаллю Джона Прайса Везерілла[en] за винайдення орга́ну, що носить його ім'я.

Друга світова війна ред.

Під час Другої світової війни Гаммонд брав участь у розробках системи керування ракетою, світлочутливих пристроїв для наведення на ціль авіабомб, засобів керування планеруючими бомбами та гіроскопа нового типу[15].

Останні роки життя ред.

Гаммонд покинув посаду президента своєї компанії у 1955 році й пішов на пенсію у 1960 році у віці шістдесяти п'яти років. За своє життя отримав 110 патентів[11]. Він був одружений з Роксаною Сковілл і мав одну дочку[1]. Помер 1 липня 1973 року, у віці 78 років в Корнволлі (штат Коннектикут), де його і похований[1].

Вшанування пам'яті ред.

У 2017 році було створено Музей Гаммонда у місті Кельці (Польща)[17].

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ а б в г д Laurens Hammond Dies at 78; Invented Electric Organ in 30's. New York Times. 3 липня 1973.
  2. ↑ Encyclopædia Britannica
  3. ↑ Енциклопедія Брокгауз
  4. ↑ Find a Grave — 1996.
  5. ↑ Hellmann, Paul T. (2006). Historical Gazetteer of the United States. Routledge. с. 284. ISBN 1135948593. Архів оригіналу за 2 травня 2022. Процитовано 6 січня 2018.
  6. ↑ а б в Lee, Laura (2001). The Name's Familiar II. Gretna: Pelican Publishing Company. с. 154. ISBN 145560917X. Архів оригіналу за 2 травня 2022. Процитовано 6 січня 2018.
  7. ↑ а б Clocks Were Not the Only Thing. NAWCC Bulletin. National Association of Watch and Clock Collectors. 43: 167. 2001. Архів оригіналу за 2 травня 2022. Процитовано 6 січня 2018.
  8. ↑ Патент Франції FR390211A Mécanisme de transmission de mouvement, à changement de vitesse graduel et automatique [Архівовано 2 травня 2022 у Wayback Machine.]
  9. ↑ U.S. Patent 1 015 886
  10. ↑ а б Lee, Laura (2001). The Name's Familiar II. Gretna: Pelican Publishing Company. с. 155. ISBN 145560917X. Архів оригіналу за 2 травня 2022. Процитовано 6 січня 2018.
  11. ↑ U.S. Patent 1 345 766
  12. ↑ Soister, John T.; Nicolella, Henry; Joyce, Steve (2013). American Silent Horror, Science Fiction and Fantasy Feature Films, 1913–1929. McFarland. с. 383. ISBN 978-0786487905. Архів оригіналу за 2 травня 2022. Процитовано 6 січня 2018.
  13. ↑ U.S. Patent 1,889,729, Card table with automatic dealing mechanism. Архів оригіналу за 2 травня 2022. Процитовано 2 травня 2022.
  14. ↑ а б Shearer, Benjamin F. (2007). Hammond, Laurens (1895-1973). У Shearer, Benjamin F. (ред.). Home Front Heroes: A Biographical Dictionary of Americans During Wartime. Т. 2. Greenwood Publishing Group. с. 379. ISBN 978-0313334221. Архів оригіналу за 2 травня 2022. Процитовано 6 січня 2018.
  15. ↑ U.S. Patent 1 956 350
  16. ↑ Wyborcza.pl. Архів оригіналу за 29 лютого 2020. Процитовано 2 травня 2022.

Література ред.

Посилання ред.

  • Electric Pipeless Organ Has Millions of Tones. Popular Mechanics (April 1936). April 1936. Архів оригіналу за 2 травня 2022. Процитовано 2 травня 2022. — одна з перших великих докладних статей про орган Гаммонда і про принцип його роботи.
  • Hammond Products. OrganHouse.com. Архів оригіналу за 16 липня 2012. Процитовано 2 травня 2022. — колекція продуктів компанії Hammond, включаючи: годинник, орган, Novachord, Solovox, ритм-машину та стіл для бриджу.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Лоуренс_Гаммонд&oldid=39516627