Відкрити головне меню

«Лотта в Веймарі» (нім. Lotte in Weimar) — художній фільм Еґона Ґюнтера за однойменною книгою Томаса Манна змальовує зустріч двох літніх людей — Ґете і Шарлотти Кестнер, яка є прообразом Лотти зі всесвітньо відомого роману «Страждання молодого Вертера».

Лотта у Веймарі M:
нім. Lotte in Weimar
Жанр фільм-драма[d]
Режисер Egon Günther[d]
Сценарист Egon Günther[d]
На основі Lotte in Weimar: The Beloved Returns[d]
У головних
ролях
Lilli Palmer[d], Martin Hellberg[d], Rolf Ludwig[d], Hilmar Baumann[d], Jutta Hoffmann[d], Katharina Thalbach[d], Monika Lennartz[d], Norbert Christian[d], Walter Lendrich[d], Dieter Mann[d], Annemone Haase[d], Christa Lehmann[d], Sonja Hörbing[d], Victor Deiß[d], Fred Delmare[d], Wolfgang Greese[d], Barbara Brecht-Schall[d], Axel Max Triebel[d], Hilmar Eichhorn[d] і Thomas Thieme[d]
Оператор Erich Gusko[d]
Композитор Карл-Ернст Зассе[d]
Тривалість 119 хв.
Мова німецька
Країна Flag of East Germany.svg НДР
Flag of Germany.svg Німеччина
IMDb ID 0071774

Кінокартина має складну багатомірну структуру. Вона вміщує в себе декілька історичних планів. Так, на екрані з'являється Веймар XX ст. з машинами на старих вулицях, він же, але 1816-го року з тогочасним антуражем: солдатські бівуаки, військовий лазарет, вступ у місто козаків (тривають наполеонівські війни),— нарешті, молодість головних героїв, що виринає у спогадах Лотти. Картина вміщує також і декілька ментальних планів: спогади межують з фантазіями, реальні події переплетені з уявленнями міщан про Вертера та його кохану Лотту, суперечлива фігура Ґете висвітлена, окрім як грою акторів, поглядами багатьох персонажів. Відповідно надзвичайно багатою є емоційна палітра картини.

1975 року фільм був обраний для показу в програмі Каннського фестивалю.

Попри певні спрощення та пропуски, екранізація Е.Ґюнтером твору Т.Манна визнана вдалою. За два роки відбулася світова прем'єра «Страждань молодого Вертера» у викладі цього ж німецького режисера.

ДжерелаРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • М.Туровська.  // «На екранах світу». — Москва : Мистецтво, 1977. — № 7. — С. 26-31.