Лотта у Веймарі (фільм)

фільм 1975 року
Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проєкту.

«Лотта у Веймарі» (нім. Lotte in Weimar) — художній фільм Еґона Ґюнтера за однойменною книгою Томаса Манна змальовує зустріч двох літніх людей — Ґете і Шарлотти Кестнер, яка є прообразом Лотти зі всесвітньо відомого роману «Страждання молодого Вертера».

Лотта у Веймарі
нім. Lotte in Weimar Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанрдраматичний фільм Редагувати інформацію у Вікіданих
РежисерEgon Güntherd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
СценаристEgon Güntherd Редагувати інформацію у Вікіданих
На основіLotte in Weimar: The Beloved Returnsd Редагувати інформацію у Вікіданих
У головних
ролях
Лілі Палмер, Martin Hellbergd, Rolf Ludwigd, Hilmar Baumannd, Jutta Hoffmannd, Katharina Thalbachd, Monika Lennartzd, Norbert Christiand, Walter Lendrichd, Dieter Mannd, Annemone Haased, Christa Lehmannd, Sonja Hörbingd, Victor Deißd, Fred Delmared, Wolfgang Greesed, Barbara Brecht-Schalld, Axel Max Triebeld, Hilmar Eichhornd і Thomas Thiemed Редагувати інформацію у Вікіданих
ОператорErich Guskod Редагувати інформацію у Вікіданих
КомпозиторКарл-Ернст Зассеd Редагувати інформацію у Вікіданих
Тривалість119 хв. Редагувати інформацію у Вікіданих
Мованімецька Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна НДР
 Німеччина Редагувати інформацію у Вікіданих
Рік1975
IMDbID 0071774 Редагувати інформацію у Вікіданих

Кінокартина має складну багатомірну структуру. Вона вміщує в себе декілька історичних планів. На екрані з'являється Веймар XX ст. з машинами на старих вулицях, він же, але 1816 року з тогочасним антуражем: солдатські біваки, військовий лазарет, вступ у місто козаків (тривають наполеонівські війни), — нарешті, молодість головних героїв, що виринає у спогадах Лотти. Картина вміщує також і декілька ментальних планів: спогади межують з фантазіями, реальні події переплетені з уявленнями міщан про Вертера та його кохану Лотту, суперечлива фігура Ґете висвітлена, окрім як грою акторів, поглядами багатьох персонажів. Відповідно надзвичайно багатою є емоційна палітра картини.

1975 року фільм був обраний для показу в програмі Каннського фестивалю.

Попри певні спрощення та пропуски, екранізація Ґюнтером твору Томаса Манна визнана вдалою. За два роки відбулася світова прем'єра «Страждань молодого Вертера» у викладі цього ж німецького режисера.

Джерела

ред.
  1. Filmportal.de — 2005.

Література

ред.
  • М.Туровська.  // «На екранах світу». — Москва : Мистецтво, 1977. — № 7. — С. 26-31.