Ло́но Авраа́мове (івр. חיק אברהם‎) — у Біблії вираз, що позначає місце спочинку праведників у потойбічному світі. Часом трактується як синонім раю або частина пекла, де перебували праведники до зішестя туди Ісуса Христа. Використовується в юдейській та християнській літературній традиції.

Лоно Авраамове

Образ Лона АвраамовогоРедагувати

Місце спочинку праведників з такою назвою описується в Євангелії від Луки, у притчі про багатого та бідного на ім'я Лазар. Тоді як багатого, що за життя вже мав численні блага, янголи віднесли до пекла, Лазаря вони доставили у Лоно Авраамове. Лазар у притчі вказує, що «поміж нами та вами велика безодня поставлена, так що ті, що хочуть, переходити не можуть ізвідси до вас, ані не переходять ізвідти до нас»[1].

Поширене уявлення про Лоно Авраамове як частину пекла, куди потрапляли душі праведників (не зазнаючи страждань, але й не маючи радощів) до того, як Ісус Христос забрав їх звідти до раю[2].

ІконографіяРедагувати

Лоно Авраамове зображається через образ Авраама, котрий сидить на престолі чи біля дерева, і тримає на колінах постать Лазаря, що символізує душу померлого. Такі зображення відомі вже з 880—882 років. Інший поширений образ — це Авраам, що тримає біля себе фігурки дітей, котрі позначають душі праведників[3].

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лоно Авраамове