Відкрити головне меню

Анато́лій Петро́вич Лифа́р (19 травня 1981 — 28 серпня 2014) — солдат Збройних сил України.

Лифар Анатолій Петрович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).svg Солдат
Лифар Анатолій Петрович.jpg
Загальна інформація
Народження 19 травня 1981(1981-05-19)
Римарівка
Смерть 28 серпня 2014(2014-08-28) (33 роки)
Новокатеринівка
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Emblem of the Ukrainian Ground Forces.svg Сухопутні війська
Формування
42-й БТрО ЗСУ «Рух Опору».png
 42 БТрО
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Короткий життєписРедагувати

Закінчив Гадяцьке аграрне училище, тракторист-машиніст; пройшов строкову службу у ЗСУ в 1999—2000 роках. Працював на СТО, у податковій інспекції, сирзаводі, охоронних структурах Києва.

Червнем 2014-го мобілізований, командир відділення, 42-й батальйон територіальної оборони «Рух Опору».

28 серпня 2014-го військовики рухалися на вантажівці «Урал» та потрапили у засідку терористів між Новокатеринівкою та Ленінським. В бою під перехресним вогнем загинули Анатолій Лифар (кинувся рятувати земляка Кириєнка, в цей час у нього влучили з гранатомета), сержант Юрій Кириєнко, солдати Дмитро Ільгільдінов, Ілля Письменний. 12 вересня тіло Лифаря знайдене пошуковою групою «Місія „Евакуація-200“» («Чорний тюльпан»).

Вдома лишилися батьки, дружина Світлана, 10-річний син Роман. Похований 24 грудня 2014-го в Римарівці.

Нагороди та вшануванняРедагувати

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • 27 червня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
  • в Гадяцькому вищому професійному аграрному училищі відкрито меморіальну дошку випускникам Ігорю Жадьку, Анатолію Лифарю, Руслану Пономаренку, Миколі Прудію
  • 26 травня 2016 року у Римарівській школі відбулося відкриття меморіальної дошки в пам'ять про Анатолія Лифаря.

ДжерелаРедагувати