Лисаківський Володимир Юрійович

Володимир Лисаківський;
	Старший матрос
Загальна інформація
Народження	4 серпня 1991; Красненьке
Смерть	12 квітня 2019 (27 років); (помер від поранень)
Громадянство	Україна
Alma Mater	Університет державної фіскальної служби України
Псевдо	«Юрист»
Військова служба
Роки служби	2015-2019
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Військово-морські сили
Рід військ	Морська піхота
Формування	18-й окремий батальйон морської піхоти 35 ОБрМП
Війни / битви	Російсько-українська війна Оборона Маріуполя;
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Володи́мир Ю́рійович Лисакі́вський (1991—2019) — старший матрос Збройних сил України, учасник російсько-української війни^[1].

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лисаківський.

З життєпису ред.

Народився 1991 року в селі Красненьке (Кривоозерський район, Миколаївська область) Закінчив Красненьківську загальноосвітню школу. Протягом 2011—2012 років проходив строкову службу у внутрішніх військах МВС. 2012-го закінчив Національний університет державної податкової служби України.

28 квітня 2015 рокув мобілізований до лав ЗСУ, брав участь в боях. АТО, звільнений в запас 19 липня 2017-го. Того ж року підписав контракт на військову службу у морській піхоті; старший матрос, старший навідник 35-ї бригади.

11 квітня 2019 року внаслідок ворожого обстрілу з ПТРК позицій поблизу села Гранітне (Волноваський район зазнали поранень поранення шість військовослужбовців бригади (вибух міни з гранатомета) — серед них й Володимир. Понад добу лікарі намагались врятувати його, але поранення виявилося несумісним із життям.

14 квітня 2019-го похований з військовими почестями в селі Красненьке; проводжали Володимира всім селом^[2].

Без Володимира лишились батьки Раїса Михайлівна і Юрій Володимирович та сестра.

Нагороди та вшанування ред.

Указом Президента України № 131/2020 від 7 квітня 2020 року за «самовіддане служіння Українському народові, особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України» нагороджений орденом За мужність III ступеня (посмертно)^[3]

Примітки ред.

↑ На Донбасі помер поранений внаслідок ворожого обстрілу морпіх. Архів оригіналу за 14 квітня 2019. Процитовано 23 червня 2020.
↑ Кривоозерщина прощалася з героєм. Архів оригіналу за 26 червня 2020. Процитовано 23 червня 2020.
↑ Указ Президента України від 7 квітня 2020 року № 131/2020 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела ред.

Лисаківський Володимир Юрійович [Архівовано 23 червня 2020 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] На Донбасі помер поранений внаслідок ворожого обстрілу морпіх. Архів оригіналу за 14 квітня 2019. Процитовано 23 червня 2020.

[2] Кривоозерщина прощалася з героєм. Архів оригіналу за 26 червня 2020. Процитовано 23 червня 2020.

[3] Указ Президента України від 7 квітня 2020 року № 131/2020 «Про відзначення державними нагородами України»

[1]

[2]

[3]