Лео Ігве
Лео Ігве (англ. Leo Igwe нар. 26 липня 1970) — нігерійський активіст, захисник прав людини, колишній представник Міжнародного гуманістичного та етичного союзу Західної і Південної Африки. Спеціалізується на документуванні наслідків обвинувачень дітей у чаклунстві.
| Лео Ігве | |
|---|---|
| англ. Leo Igwe | |
 | |
| Народився |
26 липня 1970 (53 роки) Нігерія |
| Країна |
 Нігерія |
| Діяльність | правозахисник |
| Alma mater | University of Calabard |
| Напрямок | правозахисник |
| Сайт | ieet.org/index.php/IEET/bio/igwe/ |
Біографія ред.
Ігве виріс на південному сході Нігерії.[1] У віці 12 років Ігве поступив до семінарії і почав вчитися на католицького священика. Але згодом, 24-річний Ігве пішов з семінарії і переїхав в Ібадан. Ігве закінчив університет Калабар (Calabar) з вченим ступенем з філософії.
Лео Ігве став молодшим науковим співробітником в Міжнародній Вищій Школі африканських досліджень університету Байройта, його проектом стало вивчення матеріалів справи за звинуваченням у чаклунстві в північній Гані.[2]
Восени 2000 року в щоквартальному журналі Free Inquiry вийшла стаття, в якій Ігве перерахував методи, за допомогою яких релігійні екстремісти в Нігерії вибирають місцеве самоврядування і використовують його для дотримання релігійних законів, що перешкоджають відстоювання прав людини.[3]
У 2004 році в журналі «Скептик» Лео Ігве пише про те, що в Нігерії сучасна віра в чаклунство призводить до ритуальних вбивств і людських жертвопринесень. Він зазначає, що жінкам і дітям зазвичай приписується практика «темної» магії. Чоловіків же частіше відносять до власників здібностей «білої» магії.[4]
У 2010 році будинок Ігве був захоплений солдатами і поліцією, які «розслідували фіктивне звинувачення у вбивстві». Це звинувачення, імовірно, було зроблено людиною, якого Ігве намагався залучити до відповідальності за вчинення сексуальних злочинів проти 10-річної дівчини в 2006-му році.[5] Згідно з доповіддю, з початку роботи над цим випадком зґвалтування Ігве був заарештований три рази, що спонукало Девіда Поллока (президенту Європейської Гуманістичної Федерації) написати тодішньому віце-президенту Нігерії Гудлаку Джонатану лист на захист Ігве.[6]
Наприкінці серпня 2010-го двоє невідомих увірвалися в будинок Ігве і напали на його батька. В результаті побиття батько отримав «травми в області обличчя і голови», внаслідок чого одне око довелося ампутувати.[5] Після того, як поліція відмовила в порушенні розслідування, випадком зайнялася організація Міжнародна амністія.
11 січня 2011 року за спробу врятувати двох дітей, які стали жертвами звинувачення в чаклунстві в штаті Аква-Ібом на півдні Нігерії, Ігве був «ув'язнений і побитий співробітниками поліції».[7] Пізніше Ігве був звільнений без висунення звинувачень.[8]
Лео Ігве займав керівні позиції в організаціях — Нігерійський Гуманістичний Рух і Центр Досліджень — Нігерія.
У 2012 році Лео Ігве став науковим співробітником в Освітньому фонді Джеймса Ренді.
У 2012 році, Ігве написав «Маніфест для Скептичної Африки»,[9] який отримав схвалення декількох громадських активістів в Африці, а також підтримку скептиків різних частин світу.
Примітки ред.
- ↑ Brown, Anne-Louise (8 жовтня 2011). Fighting the Darkness. The Gold Coast Bulletin. Southport, Qld. с. 9. ISSN 1321-3830.
- ↑ Igwe, Leo - Junior Fellow. Bayreuth International Graduate School of African Studies. Архів оригіналу за 25 травня 2013.
- ↑ Igwe, Leo. When Sharia becomes the law of the land // Free Inquiry[en] : magazine. — 2000. — Vol. 20, no. 4 (10 April). — P. 42.
- ↑ Igwe, Leo. A Skeptical Look at African Witchcraft and Religion // Skeptic : journal. — 2004. — Vol. 11, no. 1 (10 April). — P. 72.
- ↑ а б Protest at Harassment of Leo Igwe in Nigeria. European Humanist Federation. 9 березня 2010. Архів оригіналу за 25 травня 2013. Процитовано 19 лютого 2013.
- ↑ Pollock, David (8 березня 2010). Letter to Vice-President Goodluck Jonathan (PDF). European Humanist Federation. Архів оригіналу (PDF) за 25 травня 2013.
- ↑ IHEU representative Leo Igwe jailed and beaten for human rights work. International Humanist and Ethical Union. 18 січня 2011. Архів оригіналу за 11 січня 2019. Процитовано 16 лютого 2013.
- ↑ Robbins, Martin (14 січня 2011). The dangerous fight for the 'child witches' of Nigeria. The Guardian. Архів оригіналу за 25 травня 2013. Процитовано 14 лютого 2013.
- ↑ Igwe, Leo. A Manifesto for a Skeptical Africa. James Randi Educational Foundation. Архів оригіналу за 25 травня 2013. Процитовано 17 лютого 2013.
Посилання ред.
- Leo Igwe. Institute for Ethics & Emerging Technologies. Архів оригіналу за 25 травня 2013. Процитовано 16 лютого 2013.
- A Manifesto for a Skeptical Africa [Архівовано 25 травня 2013 у WebCite]
- HBO: Saving Africa's Witch Children. HBO Documentaries. Архів оригіналу за 25 травня 2013.
- From Witch Burning to God-men: Supporting Skepticism Around the World. Youtube.com. 24 січня 2013. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 30 березня 2021.
- Helen Ukpabio militia invade child rights conference in Calabar, Nigeria. Youtube.com. 29 липня 2009. Архів оригіналу за 15 березня 2021. Процитовано 30 березня 2021. Calabar Helen Ukpabio militia invade child rights conference in Calabar, Nigeria. Youtube.com. 29 липня 2009. Архів оригіналу за 15 березня 2021. Процитовано 30 березня 2021.