Леонардо Б'яджіні

Леонардо Б'яджіні (ісп. Leonardo Biagini, нар. 13 квітня 1977, Арройо-Секо) — аргентинський футболіст, що грав на позиції нападника.

Ф
Леонардо Б'яджіні
Особисті дані
Народження 13 квітня 1977(1977-04-13) (43 роки)
  Арройо-Секо, Аргентина
Зріст 182 см
Громадянство Flag of Argentina.svg Аргентина
Позиція нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1993–1995 Аргентина «Ньюеллс Олд Бойз» 33 (5)
1995–1997 Іспанія «Атлетіко» 50 (5)
1997–1998 Іспанія «Мерида» 27 (1)
1998–2003 Іспанія «Мальорка» 68 (13)
2002   Англія «Портсмут» 8 (2)
2003–2004 Іспанія «Райо Вальєкано» 28 (6)
2004–2006 Іспанія «Спортінг» (Хіхон) 46 (13)
2006–2007 Іспанія «Альбасете» 25 (6)
2007–2008 Аргентина «Арсенал» (Саранді) 13 (3)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1995 Аргентина Аргентина U-20  ? (?)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

У 18 років Б'яджіні переїхав в Іспанію, де провів більшу частину своєї кар'єри — там він змінив 6 іспанських клубів. За них, в цілому, відіграв 244 матчі і забив 43 голи та ставав чемпіоном Іспанії, дворазовим володарем Кубка Іспанії та переможцем Суперкубка Іспанії. У складі молодіжної збірної Аргентини став чемпіоном світу та Південної Америки у 1995 році.

Клубна кар'єраРедагувати

У дорослому футболі дебютував 1993 року виступами за «Ньюеллс Олд Бойз», в якому провів два сезони, взявши участь у 33 матчах чемпіонату.

Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Атлетіко», до складу якого приєднався 1995 року. Відіграв за мадридський клуб наступні два сезони своєї ігрової кар'єри і допоміг команді 1996 року виграти «золотий дубль», завоювавши Ла Лігу та Кубок Іспані.

У 1997 році аргентинець перейшов у «Мериду», проте там провів всього сезон, за результатами якого покинула Прімеру, після чого аргентинець перейшов у «Мальорка», за яку провів 68 матчів в п'яти сезонах чемпіонату. У 1998 році він виграв з клубом Суперкубок Іспанії, наступного року став з командою фіналістом Кубка володарів кубків, а 2003 року здобув національний кубок, другий у своїй кар'єрі. Між цими здобутками у першій половині 2002 року Леонардо грав на правах оренди за англійський «Портсмут» у другому за рівнем дивізіоні країни[1].

З 2003 року виступав у другому іспанському дивізіоні за клуби «Райо Вальєкано», «Спортінг» (Хіхон) та «Альбасете», а завершив професійну ігрову кар'єру на батьківщині у клубі «Арсенал» (Саранді), за який виступав протягом 2007—2008 років і вигравши Південноамериканський кубок у 2007 році.

Виступи за збірнуРедагувати

1995 року у складі молодіжної збірної Аргентини поїхав на молодіжний чемпіонат Південної Америки в Болівії, де з 4 голами став найкращим бомбардиром турніру і допоміг свої команді здобути срібні нагороди. Цей результат дозволив команді разом з Б'яджіні поїхати і на молодіжний чемпіонат світу 1995 року в Катарі, де нападник забив перші вирішальні голи у півфінальному матчі проти Іспанії (3:0) та фіналі проти Бразилії (2:0) і став з командою чемпіоном світу.

Титули і досягненняРедагувати

«Атлетіко Мадрид»: 1995–96
«Атлетіко Мадрид»: 1995–96
«Мальорка»: 2002–2003
«Мальорка»: 1998
«Арсенал» (Саранді): 2007

ПриміткиРедагувати

  1. Pompey's Biagini hope; BBC Sport, 13 February 2002

ПосиланняРедагувати