Вікіпедія

Лейла де Ліма

філіппінська політик і правозахисник

Лейла Норма Євлалія Хосефа Магістрадо де Ліма (тагал. Leila Norma Eulalia Josefa Magistrado de Lima; 27 серпня 1959(19590827)) — філіппінська політична діячка, правозахисниця і адвокатеса. Сенатор Сенату Філіппін[en] (з 30 червня 2016 року). Раніше займала посади секретаря департаменту юстиції (2010—2015) і голови комісії з прав людини (2008—2010). Член Ліберальної партії (з 2015 року). Пішла з поста міністра юстиції, щоб взяти участь у виборах до філіппінського сенату, які проходили 9 травня 2016 року. У підсумку вона посіла одне з дванадцяти місць у 17-му скликанні сенату Філіппін.

Лейла де Ліма
тагал. Leila de Lima
Народилася 27 серпня 1959(1959-08-27) (64 роки)
Іригаd, Південний Камаринес, Бікол, Лусон[d], Філіппіни
Країна  Філіппіни
Діяльність викладачка університету, політична діячка, міністерка
Alma mater Колледж Сан-Бедаd, університет де Ла Салльd, San Beda College of Lawd і La Consolacion College-Iriga Cityd
Знання мов тагальська, англійська і Central Bikold
Посада член Сенату Філіппінd
Партія Ліберальна партія Філіппінd
Автограф
Сайт leiladelima.ph

Ранні роки ред.

Лейла є старшою дочкою в сім'ї. Її батьки Вісенте де Ліма і Норма Магістрадо.[1] Вона народилася і зростала в місті Ірига[en] провінції Південний Камарінес.

Арешт ред.

У грудні 2016 року Ліма отримала визнання міжнародних правозахисників і журналістів за критику політики Дутерте, президента Філіппін, у ставленні до війни з наркотиками незважаючи на політичні репресії проти неї.[2] 17 лютого 2017 року місцевий суд пред'явив звинувачення проти Ліми.[3] 23 лютого суд Мунтінлупи[en] видав ордер на арешт Ліми за нібито порушення закону про обіг наркотиків.[4][5] Мовляв, Де Ліма стикається у своїй адвокатській роботі зі справами, пов'язаними з наркотиками, нібито через те, що використовує свою посаду міністра юстиції Філіппін для обігу наркотиків. Де Ліму було заарештовано наступного ранку.[6][7]

16 березня 2017 року Європейський парламент засудив хвилю вбивств на Філіппінах (так звані позасудові страти) і закликав звільнити з в'язниці Де Ліму. Парламент висловив серйозну стурбованість з приводу того, що звинувачення, з якими сенатор Де Ліма була ув'язнена, майже повністю були сфабриковані. «Міжнародна амністія» розглядає сенатора Де Ліму як «в'язня сумління».[8][9] Незважаючи на її тюремне ув'язнення, Ліма продовжує протистояти політиці президента Дутерте і залишається членом Філіппінського Сенату і Ліберальної партії Філіппін.[10][11][12]

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ De Lima, Leila Norma Eulalia Josefa, Magistrado (PDF). Philippine Daily Inquirer. Архів оригіналу (PDF) за 27 вересня 2013. Процитовано 4 вересня 2016.
  2. ↑ The Challengers: Leila de Lima. Foreign Policy. 12 грудня 2016.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  3. ↑ Philippines: Duterte critic Leila de Lima faces drugs charges. BBC News. 17 лютого 2017. Архів оригіналу за 10 вересня 2019. Процитовано 9 березня 2020.
  4. ↑ Reformina, Ina (23 лютого 2017). De Lima ordered arrested by RTC. ABS-CBNnews.com. Архів оригіналу за 23 лютого 2017. Процитовано 23 лютого 2017.
  5. ↑ Leila de Lima, Critic of Duterte, Is Ordered Held by Court. The New York Times. 23 лютого 2017. Архів оригіналу за 24 лютого 2017. Процитовано 23 лютого 2017.
  6. ↑ Sen. Leila De Lima arrested over drug charges. CNN Philippines. 24 лютого 2017. Архів оригіналу за 24 лютого 2017. Процитовано 24 лютого 2017.
  7. ↑ Power, Samantha (березень 2017). Leila de Lima. TIME. Архів оригіналу за 20 квітня 2017. Процитовано 24 лютого 2017.
  8. ↑ JOINT MOTION FOR A RESOLUTION by the European Parliament. European Parliament. 16 березня 2017. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 9 березня 2020.
  9. ↑ European Parliament condemns EJKs and calls for de Lima release. The Philippine Star. 16 березня 2017. Архів оригіналу за 17 березня 2017. Процитовано 9 березня 2020.
  10. ↑ A Philippine senator defies her president — from behind bars. The Los Angeles Times. 29 березня 2017. Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 9 березня 2020.
  11. ↑ Living in Fear, Duterte’s Chief Critic Speaks Out From Philippine Jail. The New York Times. 24 березня 2017. Архів оригіналу за 7 жовтня 2019. Процитовано 9 березня 2020.
  12. ↑ Defying Duterte. Vice News. 3 березня 2017. Архів оригіналу за 29 серпня 2017. Процитовано 9 березня 2020.
В іншому мовному розділі є повніша стаття Leila de Lima(англ.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою перекладу з англійської.
  • Дивитись автоперекладену версію статті з мови «англійська».
  • Перекладач повинен розуміти, що відповідальність за кінцевий вміст статті у Вікіпедії несе саме автор редагувань. Онлайн-переклад надається лише як корисний інструмент перегляду вмісту зрозумілою мовою. Не використовуйте невичитаний і невідкоригований машинний переклад у статтях української Вікіпедії!
  • Машинний переклад Google є корисною відправною точкою для перекладу, але перекладачам необхідно виправляти помилки та підтверджувати точність перекладу, а не просто скопіювати машинний переклад до української Вікіпедії.
  • Не перекладайте текст, який видається недостовірним або неякісним. Якщо можливо, перевірте текст за посиланнями, поданими в іншомовній статті.
  • Докладні рекомендації: див. Вікіпедія:Переклад.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Лейла_де_Ліма&oldid=42381958