Легенда про Нараяму (фільм, 1983)

*Легенда про Нараяму*
Легенда про Нараяму;
яп. 楢山節考
Жанр	драма
Режисер	Сьохей Імамура
Продюсери	Горо Кусакабе; Дзіро Томода;
Сценарист	Сьохей Імамура
На основі	Легенда про Нараяму Сітіро Фукадзави
У головних ; ролях	Кен Огата; Суміко Сакамото;
Оператори	Хіроші Каназава; Шігеру Комацубара; Масао Тотідзава;
Композитор	Сін'їтіро Ікебе
Художник	Горо Кусакабе
Кінокомпанія	Toei Co. Ltd.; Umbrella Entertainment;
Дистриб'ютор	Toei Company і Netflix
Тривалість	130 хв.
Мова	японська
Країна	Японія
Рік	1983
Дата виходу	29 квітня 1983 (Японія)
IMDb	ID 0084390
Рейтинг	IMDb:

«Легенда про Нараяму» (яп. 楢山節考, Нараяма бусіко:) — японський фільм-драма 1983 року режисера Сьохея Імамури, заснований на переробці однойменного фільму Кейсуке Кіношіти. Сюжет створено на основі однойменної книги Шічіро Фукадзави^[1]. Володар «Золотої пальмової гілки» 36-го Каннського міжнародного кінофестивалю^[2].

Сюжет

Дія фільму відбувається у XIX столітті в маленькому японському селі, ізольованому від решти світу через його розташування, жителі якого ведуть майже примітивний спосіб життя. Пори року змінюються, все завмирає в зимовий період, але і природа і люди відроджуються знову навесні. Земля не родюча, не може нагодувати всіх, і багато людей голодують. Тільки старшому синові у сім'ї дозволено вступати в шлюб. Решта повинні залишатися робітниками. Немовлят чоловічої статі тут просто вбивають і пускають на добриво для городу, а дівчаток продають або вимінюють на сіль. Сім'ю, що зазіхнула на чужий урожай, ховають живцем разом з дітьми і вагітними жінками, а людей похилого віку, що досягли 70-річчя, відносять на вершину священної гори Нараяма і залишають помирати наодинці.

У цьому селі живе стара жінка Орін зі своїми синами. Їй 69 років, вона все ще міцна і сильна, але попри це, дуже скоро повинна буде вирушити на Нараяму, як того вимагає давня традиція. Правда, перед смертю Орін треба закінчити деякі важливі справи. Її старший син-вдівець повинен знайти собі нову дружину, другий — уперше пізнати жінку, а онука необхідно навчити деяким життєвим істинам.

Син Орін Тацухей, якому наказано виконати волю предків, ніжно любить свою матір і не бажає їй смерті, адже на матері лежить усе господарство, і вона прекрасно з ним справляється. Щоб допомогти синові переламати себе, Орін вибиває каменем собі зуби, тепер вона не зможе їсти, і синові буде легше позбавити сім'ю від тягаря. Коли приходить час, Тацухей саджає жінку собі на спину і несе її на гору. Стара Орін залишається одна, і білий сніг тихо падає на її сиву голову.

Повернувшись додому, Тацухей по-іншому дивиться на свого сина, адже колись і він повинен буде віднести батька назустріч смерті від голоду і спраги.

У ролях

Кадр з фільму

Кен Огата ···· Тацухей

Суміко Сакамото ···· Орін, мати Тацухея

Томпей Хідарі ···· Ріске, брат Тацухея

Акі Такедзьо ···· Тамаян, дружина Тацухея

Сьоіті Одзава ···· Кацудзо

Фудзіо Токіта ···· Дзінсаку

Сейдзі Курасакі ···· Кесакіті, старший син Тацухея

Каору Сімаморі ···· Томекіті, молодший син Тацухея

Міцуко Байсьо ···· Оей, молода вдова

Кесі Такаміне ···· Араясікі

Тайдзі Тонояма ···· Теруян

Нідзіко Кійокава ···· Окане, стара вдова

Норіхей Мікі ···· Сіоя, старий торговець сіллю

Рютаро Тацумі ···· Матаян, старий сусід

Знімальна група

Автор сценарію — Сьохей Імамура (за романом Легенда про Нараяму Сітіро Фукадзави)
Режисер-постановник — Сьохей Імамура
Продюсери — Горо Кусакабе, Дзіро Томода
Композитор — Сін'їтіро Ікебе
Оператори — Хіроші Каназава, Шігеру Комацубара, Масао Тотідзава
Монтаж — Тосіхіко Кодзіма, Фусако Мацумото, Хайме Окаясу
Художник-постановник — Горо Кусакабе
Художник по костюмах — Кьото Исьо
Артдиректори — Хісао Інагакі, Тадатака Йосіно
Звук — Кеніші Бенітані
Спецефекти — Йошіо Коджіма

Визнання

Нагороди та номінації фільму «Легенда про Нараяму»^[3]
Рік	Кінофестиваль/кінопремія	Категорія/нагорода	Номінант	Результат
1983	36-й Каннський міжнародний кінофестиваль	Золота пальмова гілка	Легенда про Нараяму	Перемога
1983	Гавайський міжнародний кінофестиваль	Найкращий оператор	Масао Тотідзава	Перемога
1984	Премія Японської академії	Найкращий фільм	Легенда про Нараяму	Перемога
		Найкращий режисер	Сьохей Імамура	Номінація
		Найкращий актор	Кен Огата	Перемога
		Найкраща акторка	Суміко Сакамото	Номінація
		Найкраща акторка другого плану	Міцуко Байсьо	Номінація
		Найкращий сценарій	Сьохей Імамура	Номінація
		Найкращий оператор	Масао Тотідзава	Номінація
		Найкращий звук	Кеніші Бенітані	Перемога
		Найкраща музика до фільму	Сін'їтіро Ікебе	Номінація
	Премія Блакитна стрічка	Найкращий актор	Кен Огата	Перемога
	Премія Майніті	Найкращий актор	Кен Огата	Перемога
	Премія Майніті	Найкращий звук	Кеніші Бенітані	Перемога

Примітки

↑ Cine para pensar – La balada de Narayama (ісп.). 39escalones. 14 травня 2007. Архів оригіналу за 3 серпня 2020. Процитовано 17.11.2016.
↑ Dave Kehr (8 лютого 2010). The Ballad of Narayama (англ.). Chicago Reader. Архів оригіналу за 7 жовтня 2020. Процитовано 17.11.2016.
↑ Нагороди та номінації фільму «Легенда про Нараяму» на сайті IMDb

Посилання

Легенда про Нараяму на сайті IMDb (англ.) (станом на 17.11.2016)
楢山節考 (Легенда про Нараяму) на сайті Japanese Movie Database (яп.)
Легенда про Нараяму на сайті AllMovie (англ.)
Легенда про Нараяму на сайті Rotten Tomatoes (англ.)

[1] Cine para pensar – La balada de Narayama (ісп.). 39escalones. 14 травня 2007. Архів оригіналу за 3 серпня 2020. Процитовано 17.11.2016.

[2] Dave Kehr (8 лютого 2010). The Ballad of Narayama (англ.). Chicago Reader. Архів оригіналу за 7 жовтня 2020. Процитовано 17.11.2016.

[3] Нагороди та номінації фільму «Легенда про Нараяму» на сайті IMDb

[1]

[2]

[3]