Лахтадир Максим Васильович
Лахтадир Максим Васильович (27 червня 1973, Боярка — 7 березня 2022, у селі Мощун, Київської області) — військовослужбовець ЗСУ, загинув під час російсько-української війни, посмертно нагороджений орденом «За мужність.
| Лахтадир Максим Васильович | |
|---|---|
 Максим Лахтадир | |
| Народився |
27 червня 1973 Боярка, Києво-Святошинський район, Київська область, Українська РСР, СРСР |
| Помер |
7 березня 2022 (48 років) Мощун, Бучанський район, Київська область, Україна |
| Країна |
 Україна |
| Діяльність | солдат |
| Нагороди |
 |
Життєпис ред.
Народився 27 червня 1973 в Боярці, Києво-Святошинського району Київської області. Навчався в Боярській середній школі № 1.
Працював автомаляром на Віді Автострада, в компанії TOYOTA.
Останні 10 років проживав в селі Тарасівка, Київської області, Фастівського району.
Військова служба
З 02.07.2015 по 30.04.2016 перебував в зоні АТО в Донецькій області.
Потім був мобілізований 25.02.2022.
Обставини смерті
Загинув 7 березня 2022 у селі Мощун біля Києва внаслідок мінометного поранення.
Родина та особисті якості ред.
Проживав зі своєю дружиною, сином 14 років та донькою 23 років. Завжди присвячував себе сім’ї, піклувався про дітей та дружину, любив проводити із ними час, бо сім’я була для нього на першому місці. Сам по собі був мрійливий, любив подорожувати та робити добрі справи. За життя був доброю, порядною людиною, ніколи не відмовляв у допомозі, завжди був чуйним та доброзичливим.
Відзнаки ред.
Посмертно був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня,[1] а також відзнакою «За військову доблесть».
Примітки ред.
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №140/2022. Офіційне інтернет-представництво Президента України. 16 березня 2022.
Посилання ред.
- Лахтадир Максим Васильович. ВікіБоярка. Процитовано 3 жовтня 2023.
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |