Відкрити головне меню

Микола Адамович Ластовецький (нар. 14 серпня 1947) — заслужений діяч мистецтв України, член Національної спілки композиторів України, який працює композитором у різних музичних жанрах.

Микола Ластовецький
Ластовецький Микола Адамович.jpg
Народився 14 серпня 1947(1947-08-14) (71 рік)
Дунаївці, Кам'янець-Подільська область, Українська РСР, СРСР
Alma mater Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка
Нагороди
Заслужений діяч мистецтв України

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Народився 14 серпня 1947 року в м. Дунаївці Хмельницької області. Він успішно закінчує теоретичний відділ Хмельницького музичного училища і вступає до Львівської консерваторії, в клас композиції — Романа Сімовича, а також навчався у таких відомих львівських мистців як. Станіслава Людкевича, Емілія Кобулея, Володимира Флиса, Анатолія Кос-Анатольського та інш. У композитора виробився свій власний почерк, де він має власну мову музичного вислову.

У своїй творчості Микола Ластовецький поєднав найкращі традиції і надбання минулих поколінь із новими сучасними композиторськими течіями. У творчому доробку є симфонічні полотна, вокальна та інструментальна музика, камерна, музика до багатьох театральних вистав: симфонічна поема «Галичина», увертюри «Бойківська», «Елегії пам'яті В. Барвінського», симфонієти «Пам'яті Героїв Крут», вокально-симфонічної сюїти «Верховинці» тощо. Надзвичайно багато у творчості М. Ластовецького є вокально-хорових творів, що є прикрасою численних концертів і всеукраїнських та міжнародних фестивалів в Україні і світі.

Важливе місце в творчості М. Ластовецького займає фортепіанна музика. Він створив Сонати, прелюдії, Варіації, понад 100 мініатюр. Його зошит «Фортепіанні п'єси для дітей та юнацтва» є яскравим прикладом програмних творів, що вирізняються програмною цілісністю та художньо-естетичною різноплановістю.

За вагомі успіхи в роботі та творчі здобутки Миколу Ластовецького нагороджено почесною відзнакою Міністерства культури і мистецтв України «За досягнення у розвитку культури і мистецтва» (2002 р.), медаллю «Незалежність України» в номінаціях ІХ Міжнародного академічного рейтингу «Золота фортуна» (2003 р.), які засвідчують визнання державою заслуг митця перед українською культурою.

Творчий доробокРедагувати

СтаттіРедагувати

  • Галина Грабець — бранка ГУЛАГу, учениця В. Барвінського // Укр. жіночий рух: здобутки й проблеми. — Дрогобич, 2002. — Вип. 1;
  • Закоханий у рідну пісню// Юліан Корчинський. Життя і творчість: Нариси, спогади, дослідження. — Дрогобич, 2003;
  • Микола Колесса в шерензі композиторів- директорів Львівської державної консерваторії (Вищого музичного інституту) ім. М. Лисенка // Миколі Колессі — у сторічний ювілей: Мат-ли міжвуз. наук, конф., присв. 100-річчю від дня нар. М. Колесси, 23 груд. 2003. — Дрогобич, 2003;
  • М. Колесса про С. Людкевича та В. Барвінського// Там само;
  • Друковане слово Миколи Колесси: Non multa, sed multum // Там само;
  • Нам 60! // Дрогобицькому державному музичному училищу ім. В. Барвінського — 60. — Дрогобич, 2005;
  • Переднє слово // Дрогобицьке державне музичне училище ім. В. Барвінського за 60 років у світлинах. — Дрогобич, 2005;
  • Тарас Шевченко в житті та діяльності Миколи Лисенка // У вінок шани корифеям: Мат-ли наук, читань, присв. 191-й річниці від дня нар. Т. Шевченка. — Дрогобич, 2005;
  • Т. Шевченко — М. Лисенко: з'ява «Кобзаря України» як естафета «обраності» // Там само;
  • Т. Шевченко в епістолярній спадщині М. Лисенка //Там само;
  • Вступне слово //Станіслав Людкевич та Микола Колесса — корифеї української музики XX століття: Мат-ли наук.-практ. конф., присв. 100-річчю від дня нар. М. Колесси та 125-річчю від дня нар. С. Людкевича. — Дрогобич, 2006;
  • Вчитель Миколи Колесси — видатний чеський композитор Вітезслав Новак// Там само;
  • Про деякі різночитання біографії С. Людкевича // Там само;
  • Хто ви, професоре Шін (або чи варто пам'ятати про першого празького вчителя композиції М. Колесси, Р. Сімовича, С. Туркевич-Лісовської-Лукіянович) // Там само;
  • Вплив особистості Т. Шевченка на формування національної свідомості М. Лисенка// Молодь і ринок (Дрогобич). — 2007. — № 11—12;
  • Заняття з основ композиції як дійовий засіб розвитку творчого потенціалу студента // 3 досвіду викладання музично-теоретичних та музично-історичних предметів в музичному училищі: Мат-ли наук.- практ. конф. — Дрогобич, 2007;
  • Про деякі особливості викладання предмету інструментознав- ства та інструментування в музичному училищі// Там само;
  • Значення постаті Станіслава Людкевича в житті та творчості Миколи Колесси // Молодь і ринок. — 2008. — № 1;
  • Про генезу та жанрово- тематичні пріоритети творчості Богдани Фільц // Там само. — 2008. — № 2;
  • Деякі зауваження щодо впливу Василя Барвінського на формування творчої індивідуальності Миколи Колесси // Там само. — 2008. — № 4;
  • Про історію однієї невідомої світлини Василя Барвінського та Станіслава Людкевича //Там само. — 2009. — № 3;
  • статті у пресі;
  • упоряд. і ред. наук, та нотних зб.

Музичні твориРедагувати

вок.-симфонічні 
  • кантати — «Повернення Дрогобича» сл. P. Пастуха, Ф. Малицького, М. Ласто- вецького;
  • «Псалми Давида» для солістів, міш. і дит. хорів та симф. орк., канонічні біблійні тексти;
  • «Заспів», сл. В. Чумака;
  • «Пісня про Чорновола» для солістів, жін. хору та капели бандуристів, сл. М. Шалати;
  • сюїта «Верховинці»;
для симфонічного оркестру
  • «Sinfonia rustica», симфонієта «Пам'яті героїв Крут»;
  • симф. поеми: «Галичина», «Львів», «Лірична поема»;
  • увертюра «Бойківська». «Memento», Варіації, симф. прелюд «Пісня про Кармелюка», З п'єси, «Елегія пам'яті В. Барвінського»;
для струнного оркестру — * Adagio, Сюїта, Гаївки;
камерно-інструментальні твори
  • для струнного квартету — Квартет, 2 п'єси;
  • для 4-х труб — сюїта «Дрогобицькі сурми»;
  • для 4-х тромбонів — Квартет;
  • для скр. і фортепіано  — соната «Романтична», Allegro;
  • для кларнета й фортепіано  — «Поліська легенда»;
  • для фагота й фортепіано  — Скерцо;
  • для фортепіано  — 2 сонати, 3 цикли варіацій, цикли прелюдій, п'єс ["Бойківські образки", «Бойківське весілля», «Настрої» (10 мініатюр)], дит. п'єси (понад 100);
для хору
  • для середнього голосу та мішаного хору в супр. фортепіано  — «Моя дорога Україно», сл. М. Богаченка;
  • для міш. хору в супр. фортепіано  — «Славен Дрогобичу», «Синьо-жовте знамено», обидва — сл. М. Белея;
  • пісні на сл. М. Белея, Б. Стельмаха, М. Хоросницької;
  • для чол. хору без супр. — Літургія;
  • 3 хори, сл. В. Романюка;
  • «Ми власної долі каменярі», сл. М. Белея;
  • «Ой жалю мій, жалю», сл. І. Франка;
  • для жіночого хору без супр. — цикл «Мелодії смутку і надій» (на один мотив), «Нічка тиха і темна була», сл. Лесі Українки;
  • «На сіре тло проміння впало», сл. П. Маха;
  • для мішаного хору без супр. — «Червона калино, чого в лузі гнешся?», «Дивувалася зима», обидва — сл. І. Франка;
  • «Святий Боже», «Богородиця», «Вчені казки», «Ніч», «Небо», усі — сл. Ф. Кривіна;
  • триптих «Поетика», сл. М. Рильського;
  • «Від Карпат», сл. А. Малишка;
  • «Ніч у полі», «Дерево вічності», «Дві зорі цвіло у небі», «Сніг у квітні», усі — сл. П. Перебийноса;
  • «Пряла б же я куделицю», сл. народні;
  • «Зажурили сі буйнії гори» (колядки й щедрівки), «Христос воскрес» (Великодня пісня);
Інше
  • для анс. бандуристів — «Лелеки», сл. Т. Кисилевич;
  • вок. дуети — «Жоржини», «Збагнути хочем світ», обидва — сл. Й. Фиштика;
  • для голосу й фортепіано  — солоспіви на сл. П. Грабовського, Я. Купали, Лесі Українки, О. Олеся, В. Самійленка, В. Симоненка, П. Тичини, В. Чумака;
  • хор. обробки укр. нар., зокрема лемків., пісень (у тому числі із записів І. Франка);
  • музика до театральних вистав (понад 20);
  • редакції та інструментування творів Д. Бортнянського, М. Лисенка, О. Нижанківського. Д. Січинського, А. Кос-Анатольського, М. Скорика, М. Глінки, Дж. Перґолезі, В. А. Моцарта, регтаймів амер. композиторів.

ЛітератураРедагувати

  • Рудзінська І. М. Ластовецький. «Дитячі п'єси для фортепіано»: Метод, розробка. — Старий Самбір, 2002;
  • Дацюк С. Переднє слово // Ластовецький М. Чотири мішані хори без супроводу на сл. П. Перебийноса. — Тернопіль, 2002;
  • Сов'як P. Переднє слово // Ластовецький М. Чоловічі хори без супроводу на сл. В. Романюка. — Тернопіль, 2002;
  • Путятицька Л. Псалми Давида. — Дрогобич, 2004;
  • Божко Л. Анотація до романсів М. Ластовецького // Український романс: Хрестоматія (для високого голосу в супроводі фортепіано) /Авт.-упоряд. — Л. Божко. —Л., 2005;
  • Ластовецька Л. Вступнеслово //М. Ластовецький. «Пісня про Чорновола»: Кантата для солістів, жіночого хору та капели бандуристів. — Дрогобич, 2006;
  • Її ж. Кантата «Псалми Давида» Миколи Ластовецького: Спроба аналізу// Наук, записки Терноп. нац. пед. університету ім. В. Гнатюка. — Тернопіль, 2006;
  • Її ж. Коротка інформація про композиторів і твори. Микола Ластовецький // Хорові твори сучасних галицьких композиторів: Навч. посібник. — Дрогобич, 2006;
  • Микола Ластовецький. Директор Дрогобицького музичного училища ім. В. Барвінського. Композитор, музикознавець, педагог// Львівщина помаранчева: £ хто. — Вип. 3. — К., 2006;
  • Грабовський В. Сурми творчості Миколи Ластовецького (про автора)// Ластовецький М. Фортеп'янні п'єси дітей та юнацтва: Навч. посібник. — Л., 2007;
  • Мойсеєнко Н. «Дитячі п'єси для фортепіано» '•'.Ластовецького (спроба аналізу)// 3 досвіду викладання музично-теоретичних предметів в ".зичному училищі. — Дрогобич, 2007;
  • Семків Н. Уверюра «Бойківська» М. Ластовецького як приклад синтезу форм на основі музичного фольклору // Там само;
  • Пиц Б. Ластовецький Микола: Мат-ли до «Словника музичної культури Бойківщини» // Бойківщина: Наук. зб. — Дрогобич, 2007. — Т. 3;
  • Дзік О. Цикл прелюдій zrp фортепіано Миколи Ластовецького як чинник музично-естетичного виховання// Історія, теорія та практика музично-естетичного виховання: Мат-ли 2-о Всеукр. наук.-практ. семінару центів, аспірантів, мол. вчених. — Дрогобич, 2008.
  • Ковальська-Фрайт О. Сучасний композитор і фольклор (фортепіанні п'єси Миколи Ластовецького для молоді) // Студії мистецтвознавчі. — 2008. — Число 2 (22);
  • Бермес І. Життєві домінанти Миколи Ластовецького // Укр. культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку: Наук, записки Рівн. університету. — Рівне, 2009. — Вип. 15;
  • Німилович О., Дзік О. Фортепіанна творчість Миколи Ластовецького // Мат-ли З-го Всеукр. наук.-практ. семінару студентів, аспірантів, мол. вчених. — Дрогобич, 2009;
  • їх же. Фортепіанні цикли «Бойківські образки» та «Бойківське весілля» Миколи Ластовецького та їх роль у збагаченні навчально-педагогічного репертуару// Молодь і ринок. — 2009. — № 1 (48);
  • Ярко М. Здобутки особистості: Творчий портрет композитора М. Ластовецького // Галицька зоря Дрогобич). — 1997. — 11 січ.

ДжерелаРедагувати