Ларіна Катерина Василівна
Катерина Василівна Ларіна (нар. 6 жовтня 1989, Рождественське, Поворинський район, Воронезька область, РРФСР) — російська футболістка.
 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Катерина Василівна Ларіна | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Народження | 6 жовтня 1989 (35 років) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Рождественське, Поворинський р-н, Воронезька область, РРФСР | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 158 см | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство |  Росія
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Позиція | захисниця | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| «Енергія» (В)
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Життєпис
ред.Вихованка дитячого будинку м. Борисоглєбськ Воронезької області. У юнацькі роки працювала вантажником, видаючи себе за хлопчика, також працювала у «Макдональдсі». Навчалася на будівельника-оздоблювальника.
Займалася футболом з дитячих років, спочатку в команді Борисоглєбська, потім — у воронезькій «Енергії» у тренера Сергія Анатолійовича Томіліна. Дорослу кар'єру розпочинала у клубах першої та другої ліги — «Чайка» (Усмань)[2], ШВСМ (Вороніж), «Азов». У «Чайці» була капітаном команди.
З початку 2010-х років виступала у першій лізі за «Єнісей», загалом провела в команді з перервою п'ять років. Була капітаном «Єнісея». У 2013 році стала срібним призером першої ліги та визнана найкращою захисницею змагань. У 2015 році відлучилася на сезон до білоруського клубу «Бобруйчанка», провела 20 матчів у вищій лізі Білорусі. Потім знову повернулася до «Єнісея» й у 2016 році в черговий раз зі своїм клубом стала срібним призером першої ліги. 18 квітня 2017 року дебютувала у вищій лізі Росії у поєдинку проти «Росіянки»[3], а всього за сезон відіграла усі 14 матчів вищої ліги без замін.
У 2018 році перейшла до клубу «Кубаночка»[4], за сезон зіграла у всіх 14 матчах чемпіонату.
З 2019 року виступала за «Рязань-ВДВ», провела у клубі три сезони. У 2021 році взяла участь у всіх 27 матчах чемпіонату. Наприкінці 2021 року перейшла до клубу «Зірки-2005» (Перм).
Викликалася до розширеного складу збірної Росії[5].
Примітки
ред.- ↑ Soccerdonna — 2010.
- ↑ Очередная высота «Чайки»[недоступне посилання] (рос.)
- ↑ YENISEY VS. ROSSIYANKA 2 — 0 [Архівовано 6 березня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Екатерина Ларина (защитник ФК «Кубаночка»): «Хочу с новым клубом побороться за медали!» [Архівовано 10 березня 2022 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ ЕКАТЕРИНА ЛАРИНА ДЕБЮТИРУЕТ В СБОРНОЙ. Архів оригіналу за 26 березня 2019. Процитовано 26 березня 2019.
Посилання
ред.- Профіль гравчині [Архівовано 26 березня 2020 у Wayback Machine.] на сайті soccerdonna.de (нім.)
- Профіль гравчині [Архівовано 10 березня 2022 у Wayback Machine.] на сайті soccerpunter.com